З точки зору бухгалтерського обліку інвестиційні сертифікати належать до фінансових інвестицій. Їх облік ведеться згідно з НП(С)БО 12.
За п. 4 НП(С)БО 12 фінінвестиції первісно оцінюються та відображаються у бухобліку за собівартістю. Собівартість фінінвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов'язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з придбанням фінінвестиції.
Згідно з п. 8 НП(С)БО 12 фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату балансу відображаються за справедливою вартістю.
Таким чином, на кожну дату балансу підприємство повинне переглядати справедливу вартість інвестиційних сертифікатів, збільшення/зменшення їх вартості потрапить до фінрезультату.
Причому дооцінка відноситься на субрахунок 746, а уцінка на субрахунок 975.
Разом з тим згідно з п. 9 НП(С)БО 12 фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, відображаються на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції.
Таким чином, якщо підприємство не може визначити справедливу вартість, інвестсертифікати на дату балансу слід відображати за собівартістю (з урахуванням зменшення корисності, якщо корисність знизилася).
Справедлива вартість - сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату (п. 4 НП(С)БО 19).
Таким чином, підприємство не зможе визначити справедливу вартість, якщо відсутня інформація про ціну можливого продажу.
Причому варто зазначити, що чинні НП(С)БО не містять методик розрахунку справедливої вартості.