Бухоблік криптовалюти юрособою

Правові особливості

На сьогодні про криптовалюту можна прочитати тільки в Законі №361. В термінах цього Закону криптовалюта є віртуальним активом.

Віртуальний актив - цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей (п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону №361).

Відповідно до п. 51 ч. 1 ст. 1 Закону №361, постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, - будь-яка фізична чи юридична особа, яка провадить один або декілька таких видів діяльності та/або операцій для іншої фізичної та/або юридичної особи або від імені:

• обмін віртуальних активів;
• переказ віртуальних активів;
• зберігання та/або адміністрування віртуальних активів або інструментів, що дають змогу контролювати віртуальні активи;
• участь і надання фінансових послуг, пов’язаних із пропозицією емітента та/або продажем віртуальних активів.

Постачальник послуг, пов’язаних з обігом віртуальних активів, є суб’єктом первинного фінансового моніторингу (п. 8 ч. 2 ст. 6 Закону №361).

Таким чином, криптовалюта фактично визнається українським законодавством, зокрема, Законом №361. Але спеціального закону, який би регламентував особливості поводження з криптовалютою, немає.

З іншої сторони, немає і заборони мати у власності криптовалюту.

Тому, на наш погляд, з огляду на чинне на момент підготовки цієї консультації законодавство юридична особа може мати у власності криптовалюту.

Але при вирішенні питання, чи потрібно займатися діяльністю, пов’язаною з криптовалютами, вважаємо, доречно прочитати спільну заяву НБУ, НКЦПФР і Нацкомфінпослуг від 30.11.2017 р., розміщену на сайті НБУ тут.

В заяві зазначено: «Діяльність, пов’язана з операціями купівлі, продажу, обміну та конвертації у криптовалюти, несе  велику кількість ризиків.Фізичні та юридичні особи повинні їх усвідомлювати, перш ніж здійснювати такі операції.

До основних ризиків належать:

• можливість втрати коштів через крадіжку, наприклад у результаті кібератак на платформи обміну криптовалюти, або інфраструктуру користування;
• відсутність гарантій щодо повернення інвестованих коштів у криптовалюти. Заощадження, що утримуються в криптовалюті, не гарантуються Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки такі заощадження не вважаються банківськими депозитами;
• можливість шахрайства. Заощадження у криптовалютах можуть бути використані для побудови фінансових пірамід, які, у зв'язку з описаними вище типами ризику, можуть у досить короткий термін привести до втрати інвесторами своїх грошей. У разі подібної ситуації з коштами у національній чи іноземній валюті, єдиною доступною формою правового захисту може бути кримінальне провадження. Через невизначений статус криптовалют державні установи із захисту прав споживачів в Україні не матимуть правових підстав для допомоги як інвесторам, так і користувачам;
• складність використання звичайних методів оцінки ринкової вартості активів у криптовалютах;
• значні цінові коливання криптовалют та суміжні з ним ризики − спекулятивність та неврегульованість рівнів комісійних винагород за здійснення операції у криптовалютах;
• відсутність інфраструктури. Криптовалюти не є загальноприйнятими в торговельно-сервісних мережах. Вони не є законним засобом платежу та не є валютою. Це означає, що торговельні підприємства не мають юридичного зобов'язання приймати криптовалюти як засоби платежу.

Отже, попереджаємо - ризики втрати коштів при здійсненні операції із криптовалютами є надзвичайно високими. Усі, хто планує вкладати власні кошти в криптовалюти, мають усвідомлювати, що здійснюють такі операції на власний ризик».

Чи можуть засновники формувати статутний капітал ТОВ криптовалютою?

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону про ТОВ, вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом. Тобто, внести до статутного капіталу можна будь-яке майно, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 190 ЦКУ, майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Відповідно до ст. 3 Закону №2658-III, у цьому Законі майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 139 ГКУ майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Таким чином, на наш погляд, криптовалюта може вноситися до статутного капіталу ТОВ, оскільки вона є майном, зокрема, іншими цінностями, які мають вартість.

Але варто сказати, що думка державних органів з цього питання нам невідома. Можливо, у разі виникнення якихось конфліктних ситуацій такі органи будуть мати іншу думку. Тож рекомендуємо звернутися за консультацією з приводу цього питання до Мін'юсту.

Як визначити вартість криптовалюти з метою внесення до статутного капіталу?

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону про ТОВ, вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства.

Таким чином, вартість криптовалюти для внесення до статутного капіталу має затверджуватися одностайним рішенням загальних зборів учасників ТОВ.

Причому, на наш погляд, при визначенні вартості потрібно покладатися на курс криптовалюти на відповідну дату затвердження рішення загальними зборами. Такий курс визначається на відповідних біржах, через які здійснюється торгівля криптовалютами. То ж доречно прийняте рішення підкріпити посиланням на джерело визначення курсу.  

Як криптовалюту, її продаж відображати в бухобліку?

Чинними стандартами бухгалтерського обліку це питання не врегульовано.

Поряд з цим, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Мінфіном (див. ч. 2 ст. 6 Закону про бухоблік). Тому врегулювати це питання може виключно Мінфін. Дотепер Мінфін з цього питання не висловлювався. Таким чином, варто звертатися з цим питанням до Мінфіну.

На наш погляд, криптовалюти доцільно враховувати у складі фінансових інвестицій. В такому разі вони обліковуються згідно з нормами НП(С)БО 12:

• на субрахунку 352 – поточні фінінвестиції (якщо підприємство очікує продавати криптовалюту протягом 12 місяців з дати балансу);
• на субрахунку 143 – довгострокові фінінвестиції (якщо підприємство очікує продавати криптовалюту протягом строку, який перевищує 12 місяців з дати балансу).

Первісно фінінвестиція (криптовалюта) оцінюється за собівартістю (ціна придбання, комісія, інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням) (див. п. 4 НП(С)БО 12).

На дату балансу фінінвестиція оцінюється за справедливою вартістю (п. 8 НП(С)БО 12). Різниця між поточною і попередньою вартістю фінінвестиції відображається на субрахунках 740 (додатна) чи 970 (від’ємна).

При продажу фінінвестиції дохід відображається на субрахунку 741, собівартість та інші витрати, пов’язані з продажем – на субрахунку 971.

Податкових різниць при розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток в розглядуваній ситуації ПКУ не передбачає.