Згідно з пп. 165.1.19 ПКУ, до загального оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку або члена сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою або піклуванням платника податку, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних із наданням зазначеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, в тому числі в частині витрат роботодавця на обов’язковий профілактичний огляд працівника згідно із Законом №1645 та на вакцинацію працівника, спрямовану на профілактику захворювань в період загрози епідемій відповідно до Закону №4004 за наявності відповідних підтверджувальних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування.
Офіс великих платників податків ДПС тут зазначив, що вартість послуг з медичного обслуговування у вигляді проведення тестів з метою профілактики захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, що надаються медичним закладом на підставі укладеного договору про медичне обслуговування, фізичній особі (працівнику) за рахунок коштів роботодавця, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, за умови дотримання вимог, визначених пп. 165.1.19 ПКУ.
Але про які саме умови йдеться — не зазначили.
Допомога працівнику на проведення ПЛР-тесту надається роботодавцем на підставі заяви (з проханням надати допомогу на медичне обслуговування — проведення тестування на COVID-19) та наявності підтверджуваних документів. Такими документами, крім договору з медичним закладом, можуть бути: документи про надання послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: рахунки, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг. На підставі цих документів видається наказ про надання матеріальної допомоги на лікування. Потім вартість такої послуги роботодавець повертає працівнику на картку чи видає з каси підприємства.
Також така допомога звільняються від оподаткування ВЗ (пп. 1.7 п. 16 -1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Незважаючи на те, що зазначена допомога не оподатковується ПДФО і ВЗ, дохід у вигляді коштів або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування працівника за рахунок коштів роботодавця відображається у Додатку 4ДФ об’єднаної звітності за ознакою доходу «143».
Матеріальна допомога разового характеру, що надається роботодавцем окремим працівникам лікування, не є базою нарахування ЄСВ (п. 3.31 Інструкції №5 та п. 14 розділу I Переліку №1170). Відповідно у Додатку 1 об’єднаної звітності не відображається.
Якщо роботодавець не дотримується вимог пп. 165.1.19 ПКУ, то вартість послуг, безкоштовно наданих його працівникам у вигляді тестування на коронавірусну хворобу (COVID-19), включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу таких працівників як додаткове благо та оподатковується ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%. І у Додатку 4ДФ об’єднаної звітності такі кошти відображатимуться за ознакою доходу «126».
Тобто, з вищезазначеного, стає зрозумілим, що повернути кошти працівнику за ПЛР-тест, який зроблений для поїздки в офіс, за авансовим звітом не можна.
Що стосується повернення коштів на ПЛР-тест працівнику направленого у відрядження, то якщо кошти на відрядження перераховуються працівнику на корпоративну картку, то ситуація буде наступною.
Корпоративна картка – це інструмент, який дає доступ до певного банківського рахунку, який не є власним рахунком працівника, а належить його роботодавцю. Кошти перераховуються не «на картку», а на інший рахунок підприємства. При перерахуванні коштів з поточного рахунку на корпоративний, власник коштів не змінюється. Кошти перераховуються на корпоративну картку на певну ціль: на відрядження (як в даному випадку) або на господарські цілі на користь роботодавця. Кошти з корпоративного рахунку, якими працівник розрахується за тестування, не стають його грошима, а є такими, що витрачені на власні потреби. При складанні авансового звіту такі кошти підлягатимуть поверненню у встановлені пп. 170.9 ПКУ строки.
Якщо цього не зробити, ці кошти отримають статус надміру витрачених і будуть оподатковуватися ПДФО 18% (пп. 164.2.11 ПКУ) з застосуванням натурального коефіцієнта 1,21951 (пп. 164.5 ПКУ) та військовим збором 1,5% (до ВЗ коефіцієнт не застосовується). Сплатити податки потрібно буде у день, коли виник оподаткований дохід, тобто порушені умови, встановлені пп. 170.9 ПКУ). А ще такий дохід і податки слід буде відобразити у Додатку 4ДФ об’єднаної звітності за ознакою доходу «118».
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити