Продаж путівок на тимчасове проживання на власній базі відпочинку

Оформлення надання туристам послуг тимчасового розміщення на турбазі

Суб'єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), є суб'єктами туристичної діяльності (ст. 5 Закону про туризм).

Відповідно до ст. 23 Закону про туризм ваучер – це форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цього Закону. З цього робимо висновок, що підприємство може використовувати ваучери або розробити власну форму договору надання послуг щодо проживання та первинної документації.

Ваучер є багатофункціональним документом: підтверджує статус туриста, гарантує йому одержання всіх зазначених у ваучері й оплачених туристом послуг. Для приймаючої сторони він є гарантом отримання від фірми, яка скерувала туриста, певних коштів, які сплатив турист. На внутрішньому туристичному ринку ці функції виконує туристична путівка. Якщо йдеться про продаж послуг розміщення туристів на власній турбазі, можна обійтися і без ваучера та обмежитися договором/путівкою у довільній формі.

Також існує такий документ, як санаторно-курортна путівка, але вона використовується у сфері забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян органами праці та соціального захисту населення (див. постанову Кабміну від 22 лютого 2006 р. № 187). Підприємства, які не належать до санаторно-курортних закладів та не надають послуги санаторно-курортного лікування, такі путівки не використовують.

Отже, якщо підприємство вирішить застосовувати ваучери, воно має дотримуватись вимог наказу Держтурадміністрації  від 06.06.2005 № 50, яким затверджено Опис бланка ваучера та Інструкцію про порядок  оформлення  ваучера  на надання туристичних послуг та його використання.

Якщо ж ваучери не будуть використовуватись, відносини з клієнтами можна оформляти договором у вільній формі, який виконуватиме функцію ваучера чи путівки.

Дохід від реалізації туристичних послуг виникає в тому звітному періоді, у якому здійснюється продаж ваучера/путівки, а не у період фактичного розміщення туристів на турбазі.

Оплата вартості проживання від фізичних осіб готівкою або картками – це розрахункова операція і тому потребує використання РРО або програмного РРО. Відповідно, первинним документом, що підтверджує прийом і оприбуткування коштів у касу буде Z-звіт РРО. Оплата коштів у безготівковій формі від фізичних або юридичних осіб підтверджується банківською випискою.

Після повної оплати вартості проживання туристу слід видати документи на право одержання послуг розміщення на турбазі – договір/путівку/ваучер.

Сам факт передання документів туристу можна підтверджувати актом приймання-передачі документів, який можна підписувати в момент такого передання. Цей порядок підприємство має затвердити у своєму наказі про документооборот.

Ставка ПДВ на вартість послуг розміщення на базі відпочинку

Ставка ПДВ на послуги тимчасового розміщення – 7 % або 20% - залежить від того, до якого класу об’єктів тимчасового розміщення відноситься база відпочинку.

ГУ ДПС у Запорізькій області пояснює, що ставка ПДВ у розмірі 7 % застосовується до операцій із тимчасового проживання на території бази відпочинку, якщо база відпочинку платника відноситься до об’єкта тимчасового розміщення, визначеного класом 55.10 групи 55 КВЕД ДК 009:2010 — діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування – див. ІПК від 05.03.2021 р. № 847/ІПК/08-01-04-02-14   Як зазначено у зверненні, платник ПДВ володіє базою відпочинку та надає послуги тимчасового проживання з забезпеченням харчування і напоями, місць для відпочинку та розваг. Має вид діяльності за КВЕД ДК 009:2010: 55.10 – діяльність готелів і подібних заходів тимчасового розміщування.

Застосування зниженої ставки податку у розмірі 7 % до операцій з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання), що надаються готелями і подібними засобами тимчасового розміщування (клас 55.10 група 55 КВЕД ДК 009:2010), встановлене сьомим абзацом підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, запроваджується Законом № 962 тимчасово, до 1 січня 2023 року (пункт 74 підрозділу 2 розділу XX ПКУ). Тобто, Законом № 962 встановлено обмеження щодо кола засобів тимчасового розміщування, оскільки знижена ставка ПДВ у розмірі 7 відсотків може застосовуватися лише готелями і подібними засобами тимчасового розміщування, діяльність яких відноситься до класу 55.10 групи 55 КВЕД ДК 009:2010.

На операції з постачання послуг з тимчасового розміщування (проживання) в інших об'єктах (засобах) тимчасового розміщення, зокрема, в таких, - що перераховані в інших класах групи 55 (55.2, 55.3, 55.9) застосування зниженої ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків не поширюється і до таких операцій застосовується основна ставка ПДВ у розмірі 20 відсотків. Суб'єктам господарювання, які надають послуги з тимчасового розміщування (проживання), з метою визначення правомірності застосування зниженої ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків до операцій з постачання таких послуг слід керуватися:

• Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010», затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 (з урахуванням внесених до нього змін та доповнень) (далі ДК 009:2010);
• Методологічними основами та поясненнями до позиції Класифікації видів економічної діяльності, затвердженими наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 №396 (з урахуванням внесених змін та доповнень) (далі - наказ № 396);
• Законом України від 15.09.1995 року № 324/95-ВР «Про туризм» (з урахуванням внесених змін та доповнень) (далі - Закон № 324);
• Правилами користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затвердженими наказом Державної туристичної адміністрації України від 16.03.2004 № 19, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за №413/9012 (з урахуванням внесених змін та доповнень) (далі - Правила № 19).

З приводу визначення відношення бази відпочинку до засобу тимчасового розміщення за класом 55.10 групи 55 КВЕД - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування, платнику ПДВ доцільно звернутись до Державного агентства розвитку туризму України (ДАРТ), основними завданнями якого є реалізація державної політики у сфері туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів).

Бухоблік надання послуг

Бухоблік доходів та витрат щодо діяльності з надання послуг розміщення туристів на базі відпочинку ведеться за загальними правилами, які ми розглядали тут у розділі «Бухгалтерський облік операцій за договором про надання послуг» https://online.dtkt.ua/Book/%C2%AB%D0%94%D0%9A%C2%BB%20%E2%84%9630-2014.epub/navPoint-15