Облік неповоротної тари, придбаної за плату

Придбання неповоротної тари за плату по суті є придбанням активів. Оскільки в даному випаду тара не підлягає поверненню та за неї сплачено кошти, вона розглядається як ТМЦ, придбані за плату.

Згідно з правилами бухгалтерського обліку, тара на підприємстві може належати до:

• запасів (зокрема і до МШП);
• інших необоротних матеріальних активів;
• основних засобів.

Згідно із Інструкцією №291, існує субрахунок 284 «Тара під товарами», за яким ведеться облік наявності й руху тари під товарами й порожньої тари, яка віднесена до запасів.

Але згідно наказу про облікову політику підприємство може обліковувати тару і як МШП. Нагадаємо, що до малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. Підприємство самостійно (зокрема, за допомогою наказу про облікову політику) встановлює рівень ціни (вартості), до досягнення якої предмети вважаються малоцінними з метою бухгалтерського обліку.

Далі, інші необоротні матеріальні активи — це предмети, які використовуються більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. Для них теж підприємством може бути встановлено вартісний критерій, в разі перевищення якого і використання протягом більше одного року або нормального операційного циклу тара належатиме до основних засобів. Втім, оскільки існує спеціальна група «Інвентарна тара» серед інших необоротних матеріальних активів, підприємство самостійно вирішує, чи враховувати вартісний критерій з метою бухгалтерського обліку інвентарної тари з метою її класифікації, чи ні.

На даний момент з метою податкового обліку вартісна межа ОЗ складає 20000 грн без ПДВ (див. пп. 14.1.138 ПКУ). В бухобліку ця межа між іншими необоротними активами та ОЗ встановлюється підприємством самостійно і може відрізнятися від визначеної у ПКУ.

На нашу думку, в даній ситуації доцільніше обліковувати піддони як інші необоротні матеріальні активи, оскільки вони можуть використовуватись більше року, а їх ціна не повинна перевищувати 20000 грн. Втім, підприємство самостійно вирішує питання класифікації отриманої тари.

Після класифікації тари її бухгалтерський облік здійснюється на загальних підставах. Зокрема, її оприбуткування, як і відпуск під товарами, здійснюється на підставі накладної (якщо тара обліковується як запаси) або відповідного акту (якщо тара обліковується як необоротні активи).

Якщо підприємство буде використовувати піддони у своїй діяльності, воно веде їх облік за загальними правилами – як запаси, МШП або як інші необоротні матеріальні активи. 

Якщо буде обраний варіант МШП – то піддони передаються в експлуатацію та закріплюються за відповідальною особою, а їх вартість списуєтсья на витрати у момент передання в експлуатацію - Дт 23, 91, 93 Кт 22.

Якщо тара буде класифікована як інші необоротні матеріальні активи, то її слід оприбуткувати та ввести в експлуатацію: Дт 153 Кт 631, потім Дт 115 Кт 153. Далі вартість тари амортизується за загальними правилами амортизації – п. 27 П(С)БО 7.

І нарешті, останній варіант – якщо піддони використовуються тільки у зв’язку з придбанням сировини і більше не будуть використані в подальшому для інших цілей, їх слід списати на вартість цієї сировини одразу ж при придбанні: Дт 201 Кт 631 на вартість піддонів. Підстава – п. 9 П(С)БО 9, такі витрати належать до інших витрат, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Для платників податку на прибуток, які коригують фінрезультат, жодних коригувань не передбачено, крім окремого обліку основних засобів у тому випадку, якщо піддони будуть класифіковані як інші необоротні матеріальні активи. 

З точки зору ПДВ – покупець сировини має право на податковий кредит з ПДВ у частині вартості піддонів, якщо вони придбавалися з ПДВ, оскільки піддони будуть використані у господарській діяльності.