Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Досить докладно тему обліку шин ми розглядали в цьому матеріалі. Тут розглянемо питання тезисно.
Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля та включені в його інвентарну вартість, обліковуються у складі ОЗ. Це стосується також і автомобілів, придбаних у фінансовий лізинг.
А якщо шини придбані окремо від автомобіля, тоді вони визнаються запасами і обліковуються за дебетом субрахунка 207 (поштучно). Облік таких автошин не залежить від того, на яких умовах придбані автомобілі, на яких використовуються такі шини. Більше того, одна й та сама шина може використовуватись на різних авто.
Вартість власне робіт із сезонної заміни шин відноситься до витрат поточного періоду – обліковується на тому самому рахунку витрат, що й інші витрати на обслуговування відповідного автомобіля.
Два підходи до бухобліку самих шин ми розглядали в тому ж матеріалі.
А саме:
Підхід 1. Зміна шин відбувається на аналітичних рахунках. Для обліку шин до субрахунку 207 відкривають субрахунок третього порядку 2071, на якому для обліку шин на зберіганні і в обороті відкривають окремі субрахунки четвертого порядку, наприклад 20711 «Шини на зберіганні» та 20712 «Шини в обороті».
Підхід 2. При передачі шин в експлуатацію виникають витрати внаслідок їх списання з балансу (Дт 23, 91–93 – Кт 207), а при отримані їх назад – дохід внаслідок оприбуткування (Дт 207 – Кт 719). За такого підходу запаси оприбутковуються на баланс за чистою вартістю реалізації. При наступній передачі шин в експлуатацію їх вартість знову списується з балансу, а потім знову оприбутковується.
Обравши той чи інший підхід щодо відображення заміни шин, радимо зафіксувати його в наказі про облікову політику.
Шини є небезпечними відходами, а тому слід організувати їх передачу спеціалізованому підприємству для утилізації. Як зазначають податківці в ЗІР, категорія 117.01, питання «Чи є платниками екологічного податку СГ, які здійснюють тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних відходів (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо)?», - суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку з 01.01.2013 року за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
