Утилізація шин, які перебувають у складі вартості навантажувача

Для списання шин самохідних навантажувачів потрібно керуватися Наказом №488.

Якщо шини придбаваються разом з транспортом, то їх заміна відображаються тільки  в аналітичному обліку підприємства. Шини, які є на колесах транспорту вже враховані в його ціні, тому при передачі на зберігання тощо на субрахунку 207 не обліковуються. Передачу з місця зберігання в оборот та з обороту знову до місць зберігання в усіх випадках оформляють Накладною вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма № М-11). Причому всі переміщення на субрахунках 207 і 104 не відображаються.

Якщо прийшов час списувати шини  у зв’язку із непридатністю подальшого використання, то деякі спеціалісти говорять про зміну запчастини у ОЗ. Так, п. 29 Методрекомендації №561 передбачають заміну окремих важливих компонентів основних засобів.

Заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів, шин тощо) може бути відображена як заміна об'єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об'єкта основних засобів і списанням заміненого об'єкта.

Втім, шини не визнаються об’єктом ОЗ, якщо підприємство веде облік за П(С)БО.

Якщо придбані шини, за якими був сформований ПК з ПДВ, починають використовуватися не в госпдіяльності підприємства, чи в неоподатковуваних операціях, тобто їх встановлюють на навантажувач, що використовуються не у госпдіяльності підприємства (в оренді), то на підставі п. 198.5 ПКУ слід нарахувати технічні ПЗ з ПДВ виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, тобто — не нижче від ціни їх придбання згідно з п. 188.1 ПКУ.

Нормами розділу ІІІ ПКУ не передбачено окремих різниць при експлуатації шин, які придбані як окремі активи. Якщо ж шини оприбутковано у складі навантажувача невиробничого призначення, то слід застосовувати податкові різниці, передбачені п. 138.1, п. 138.2 ПКУ. Відповідно до пп. 138.3.2 ПКУ не підлягають податковій амортизації витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт, а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих ОЗ.

Що стосується екологічного податку зауважимо, що якщо суб'єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, тощо), до їх передачі на утилізацію та захоронення не є платниками екологічного податку за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб'єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо). Якщо такого договору немає, такі суб'єкти господарювання є платниками екоподатку.

Приклад. Підприємство придбало шини для заміни на навантажувачі за 24000,00 грн (у т.ч. ПДВ 2000,00 грн). За оцінкою підприємства первісна вартість шин, які будуть зняті - становить 5000,00 грн, а нарахований на нього знос — 4000,00 грн. Вартість шин враховується в ціні навантажувача, а не як окремий об’єкт ОЗ. Підприємство власними силами зняло старі шини, та оприбуткувало їх на склад для подальшої утилізації на підставі відповідного акту. Тому податкове зобов’язання з ПДВ не нараховувалося. Нові шини передано та встановлено на навантажувач. У бух­обліку на їх вартість збільшено первісну вартість навантажувача.