Кредит під депозит: відображення в обліку

Згідно з ст. 572 ЦКУ в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Тобто, під час видачі кредиту банк бере у заставу будь-яке майно самого позичальника або його поручителя.

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема, річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (п. 1 ст. 576 ЦКУ).

Тобто, підприємство може отримати кредит під заставу як власного депозиту, так і під заставу депозиту третьої особи: юридичної або фізичної. При цьому фізична особа може бути засновником, працівником підприємства або непов’язаною особою. Якщо підприємству видано кредит під заставу депозиту, то і погасити такий кредит підприємство може грошима з депозитного рахунка підприємства по закінченні строку дії договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 346 ГКУ, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним за депозитами. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

В  бухгалтерському обліку довгострокові кредити в іноземній валюті відображають на субрахунку 502, а короткострокові - на субрахунку 602.

Нарахування і сплату відсотків за кредитами в іноземній валюті відображають проводками: Дт 951Кт 684; Дт 684  Кт 312.

У підприємства-позичальника облік операцій з отримання і погашення кредиту ведеться на загальних підставах. У разі звернення стягнення на предмет застави за кредитом, на депозитні кошти поручителя (засновника), у позичальника (підприємства) відбувається заміна кредитора. Замість заборгованості перед банком за кредитом у підприємства виникає заборгованість перед поручителем – фізичної особою, тобто засновником.

Згідно з пп. 14.1.44 ПКУ, депозит – це кошти, які надаються юрособою або фізособою в управління фінансовій організації або нерезиденту на строк або за вимогою і під процент. 
Тепер проаналізуємо податкові наслідки майнової поруки для поручителя – засновника, який надає у заставу власні депозитні кошти, розміщені у банку.

Звертаємо увагу, що відсотки за депозитом оподатковуються ПДФО за ставкою 5% згідно з пп. 167.2 ПКУ та з пп. 164.2.8 ПКУ. Тож поки підприємство – позичальник сумлінно виконує свої зобов’язання за кредитом, засновник отримує дохід за депозитом.

У разі, якщо підприємство-позичальник припиняє обслуговувати свій кредит за кредитною угодою, банк звертає стягнення на депозитні кошти засновника, за рахунок яких погашається заборгованість такого підприємства перед банком.

Щоб  визначити податкові наслідки цієї події для засновника, визначимо, що є майновим правом на депозитні кошти. Згідно зі ст. 190 ЦКУ майнові права на депозитні кошти є майном і річчю, а згідно з п. 2 ст. 181 ЦКУ – рухомим майном.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна визначено ст. 173 ПКУ, а конкретно в пп. 173.8 ПКУ, в якому зазначено, що під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти рухомого майна. В даному випадку право власності на майнові права на депозитні кошти переходить від власника (засновника) депозиту до банку на підставі договору застави, а компенсацію за них заставодавець (засновник) отримує від позичальника (підприємства).

Отже, згідно з пп. 173.1 ПКУ такий дохід оподатковується за ставкою, передбаченою пп. 167.2 ПКУ, у розмірі 5%. При цьому дохід визначатиметься за умовами договору в тій сумі, яку підприємство повинне буде сплатити засновнику. Оскільки позичальником є юридична особа, то вона виступає податковим агентом стосовно засновника-поручителя (пп. 173.3 ПКУ). Тому при виплаті заборгованості засновнику підприємство повинно утримати ПДФО 5%, перерахувати його до бюджету не пізніше, ніж проведено виплату (п. 168.1.2 ПКУ), а у разі якщо виплату проведено готівкою через касу, то ПДФО потрібно сплатити до бюджету не пізніше наступного банківського дня (пп. 168.1.4 ПКУ). Крім того, потрібно подати форму №1ДФ за ознакою доходу 105.

Приклад. Підприємство отримало кредит в банку під заставу депозиту засновника в сумі 30000,00 $ (816000,00 грн) під 12% річних терміном на три місяці зі щомісячною капіталізацією відсотків.  Підприємство кредит не погашало. Тому відбулося звернення стягнення на депозитні кошти засновника та погашення кредиту.

За умовами договору поруки підприємство виплачує засновнику винагороду за поруку в розмірі 2% тієї суми кредиту, що буде погашена за рахунок звернення стягнення на депозитні кошти засновника. Платіж засновнику за договором з урахуванням суми кредиту, відсотків і винагороди становить: 858136,42 грн. (816000,00+25310,22+16826,20), із них:

1. сума відсотків склала:

• за перший і другий місяці користування кредитом — по $304,92/(30000,00х(31х12%:366)) або 8568,25 грн;
• за третій місяць — $ 295,08 (30000,00х(30х12%:366)) або 8173,72 грн;

2. сума винагороди:  16826,20 грн  ((816000+25310,22)х2%).

Також із загальної суми винагороди утримано та сплачено ПДФО в сумі 42906,82 грн (858136,42 грнх5%).