• Посилання скопійовано

Чи порушується податкове законодавство у разі ненарахування амортизації?

Підприємство має на балансі 3 будівлі, які здає в оренду. У бухобліку одна будівля також амортизується, виходячи з терміну амортизації 20 років, а дві інших будівлі – не амортизуються. Чи порушується податкове законодавство в такому випадку?

Запитання:

Підприємство має на балансі 3 будівлі, які здає в оренду. У податковому обліку термін амортизації цих будівель підприємство визначило - 20 років (мінімально допустимий термін за ПКУ). У бухгалтерському обліку одна будівля також амортизується, виходячи з терміну амортизації 20 років, а дві інших будівлі – не амортизуються.

1). Чи порушуємо ми податкове законодавство в такому випадку?

2). Чи можуть бути наслідки для невизнання амортизації в податковому обліку в принципі? Якщо так, то на підставі якого пункту ПКУ?

3). Якщо є можливість уникнути такого не визнання, то як краще трактувати цю ситуацію для уникнення наслідків: - в БО не нараховується амортизація у зв'язку з допущеною технічною помилкою - в БО не нараховується амортизація у зв'язку з рішенням підприємства не збільшувати витрати і тим самим не зменшувати власний капітал - які інші причини можна привести для податкових органів, щоб уникнути не визнання нарахування амортизації в НУ (якщо такий ризик існує)?

4). Як виправити цю ситуацію (в разі, якщо податкова амортизація не підлягає зменшенню): відкоригувати фінансову звітність через рах. 44 за попередній 2019 рік?

5). Чи подавати уточнену декларацію з прибутку за 2019 р., якщо таке коригування не тягне за собою податкових наслідків?

6). Чи треба зробити виправлення у фінзвітності та декларації з прибутку за І кв.2020 р.?

Відповідь:

1). Чи порушуються податкове законодавство?

Нормами пп. 134.1.1 ПКУ передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Амортизація в п. 4 П(С)БО 7 визначена як систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 П(С)БО 7). Інших підстав для призупинення нарахування амортизації основних засобів, ніж вказані, чинне законодавство не передбачає.

Нормами п. 30 П(С)БО 7 передбачено, що суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства та зносу основних засобів.

Одночасно на суму нарахованої амортизації об'єктів зовнішнього благоустрою та житлових будинків, що перебувають на балансах житлово-комунальних організацій, які належать до сфери управління органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади, а також автомобільних доріг загального користування збільшуються доходи цих підприємств і організацій із зменшенням додаткового капіталу (капіталу у дооцінках, у разі проведення переоцінки зазначених об'єктів), а при його недостатності - статутного капіталу.

Організації, звичайна діяльність яких не спрямована на відновлення житлових будинків та інших будівель, можуть також застосовувати зазначену норму.

Мінфін у листі від 11.02.2005 р. №31-04200-20-16/2075 повідомляє, що дозволений альтернативний метод зменшення додаткового капіталу при нарахуванні амортизації дооцінених об'єктів основних засобів, наведений у п. 21 П(С)БО 7 може застосовуватися підприємствами. При цьому  якщо підприємство застосовує норму п. 30 П(С)БО 7, то норма про включення до нерозподіленого прибутку суми додаткового капіталу не застосовується.

Також слід зазначити, що визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток фінансовий результат до оподаткування:

- збільшується  на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ (п. 138.1 ПКУ);

- зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ПКУ (п. 138.2 ПКУ).

Виходячи з того, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ПКУ), то ненарахування амортизації основних виробничих засобів впливає на обрахунок об'єкта оподаткування податком на прибуток.

2). Чи можуть бути наслідки для невизнання амортизації в податковому обліку в принципі? Якщо так, то на підставі якого пункту ПКУ?

Відповідно до пп. 3 п. 73.3 ПКУ контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Однією з підстав надсилання платнику податків письмового запиту про подання інформації є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Порядок проведення та підстави, за якими може здійснюватися документальна позапланова перевірка, визначені ст. 78 ПКУ.

При цьому деякі з підстав для проведення документальних позапланових перевірок містять норми щодо ненадання платником податків пояснень та документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу (пп. 78.1.4 ПКУ).

Крім того, положеннями пп. 47.1.1 ПКУ встановлено, що юридичні особи, резиденти або нерезидент України, які відповідно до ПКУ визначені платниками податків, а також їх посадові особи несуть відповідальність, зокрема за порушення порядку заповнення документів податкової звітності та недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах.

Відповідно до ст. 1642 КпАП приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків, відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку, внесення неправдивих даних до фінансової звітності тягнуть за собою накладення штрафу від 8 до 15 НМДГ (від 136 до 255 грн.).

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одно із зазначених правопорушень тягнуть за собою накладення штрафу від 10 до 20 НМДГ (від 170 до 340 грн.).

3). Як краще трактувати: не нараховується амортизація у зв'язку з технічною помилкою або з рішенням підприємства не збільшувати витрати і тим самим не зменшувати власний капітал?

Технічна помилка в пп. 14.1.1821 ПКУ визначена як помилка, вада або дефект у програмному забезпеченні або програмних складових, програмно-апаратному устаткуванні, каналах зв'язку, функціонуванні кваліфікованого електронного підпису чи печатки, що викликає в ньому/них неправильний або неочікуваний результат, або призводить до неочікуваної роботи, або унеможливлює роботу електронного кабінету.

Методологічною помилкою електронного кабінету є невідповідність методології та/або алгоритмів роботи електронного кабінету положенням податкового законодавства, яка призводить до помилки, в т. ч. у розрахунку об'єкта оподаткування, суми податку, суми надмірної сплати податку, суми пені, штрафних санкцій, показників формули обрахунку, які використовуються в електронних системах адміністрування, інших показників, що впливають на права та обов'язки платників податків (пп. 14.1.111 ПКУ).

Отже, ненараховування амортизації не є технічною чи методологічною помилкою в розумінні ПКУ.

Щодо ненарахування амортизації у зв'язку з рішенням підприємства не збільшувати витрати і тим самим не зменшувати власний капітал, зазначимо таке.

Нормами ч. 2 ст. 8 Закону №996 передбачено, що питання організації бухобліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухобліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, також несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів (ч. 3 ст. 8 Закону №996).

Крім того, нормами п. 2.1 розд. ІІ Методичних рекомендацій № 635 встановлено, що розпорядчий документ про облікову політику підприємства визначає, зокрема методи амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також довгострокових біологічних активів та інвестиційної нерухомості, у разі якщо вони обліковуються за первісною вартістю.

Методи амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також довгострокових біологічних активів та інвестиційної нерухомості, у разі якщо вони обліковуються за первісною вартістю, обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

При виборі методу амортизації нематеріального активу враховуються умови отримання майбутніх економічних вигод. Якщо такі умови визначити неможливо, то амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу (п. 2.5 розд. ІІ Методичних рекомендацій № 635).

Отже, як зазначено вище, підстав для призупинення нарахування амортизації основних засобів, ніж вказані п. 23 П(С)БО 7, чинне законодавство не передбачає.

При цьому слід зазначити, що амортизація не нараховується на необоротні активи, утримувані для продажу, у т. ч. необоротні активи, що входять до групи вибуття. Однак необоротні активи, група вибуття, які визнані утримуваними для продажу, припиняють визнаватися у складі необоротних активів ( 6 розд. ІІ П(С)БО 28).

Умови, за яких необоротний актив та група вибуття визнаються утримуваними для продажу у разі, зазначені в п. 1 розд. ІІ П(С)БО 28, а саме:

економічні вигоди очікується отримати від їх продажу, а не від їх використання за призначенням;

вони готові до продажу у їх теперішньому стані;

їх продаж, як очікується, буде завершено протягом року з дати визнання їх такими, що утримуються для продажу;

умови їх продажу відповідають звичайним умовам продажу для подібних активів;

здійснення їх продажу має високу ймовірність, зокрема якщо керівництвом підприємства підготовлено відповідний план або укладено твердий контракт про продаж, здійснюється їх активна пропозиція на ринку за ціною, що відповідає справедливій вартості.

Період завершення продажу може бути продовжено на строк більше одного року в разі, якщо це обумовлено обставинами, які перебувають поза контролем підприємства, яке продовжує виконувати план продажу.

Необоротні активи, група вибуття, відчуження яких планується в інший спосіб, ніж продаж на дату балансу, не визнаються утримуваними для продажу (п. 2 розд. ІІ П(С)БО 28).

4). Як виправити цю ситуацію (в разі, якщо податкова амортизація не підлягає зменшенню): відкоригувати фінансову звітність через рах. 44 за попередній 2019 рік?

Відповідно до п. 4 П(С)БО 6 виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

В Інструкції №291 зазначено, що виправлення помилок за минулий рік, що виявлені в поточному році відображається кореспонденцією рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об'єктів класів 1 - 6.

Виправлення помилок минулих років оформлюється у місяці виявлення помилки бухгалтерською довідкою. У цій бухдовідці наводиться зміст помилки, сума та кореспонденція рахунків бухобліку, якою виправляється помилка. У місяці складання бухгалтерської довідки її дані записуються до відповідного регістру бухгалтерського обліку і Головної книги (абз. 4 п. 9 Методичних рекомендацій №356). 

Отже, нарахування амортизації за 2019 рік оформлюється бухгалтерською довідкою із зазначенням кореспонденції рах. ДТ 44 КТ 151.

Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності (п. 5 П(С)БО 6).

5). Чи подавати уточнену декларацію з прибутку за 2019 р., якщо таке коригування не тягне за собою податкових наслідків?

Положення 50.1 ПКУ зобов'язують платника податків, який у майбутніх податкових періодах  самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Отже, виправлення самостійно виявлених помилок є не правом платника податків, а його  обов’язком.

6). Чи треба зробити виправлення у фінзвітності та декларації з прибутку за І кв.2020 р.?

Відповідно до абз. 3 п. 9 Методичних рекомендацій №356 помилки в облікових регістрах за звітний рік, що виявлені після записів підсумків облікових регістрів у Головну книгу, виправляються способом сторно.

Цей спосіб передбачає складання бухгалтерської довідки, в яку помилка (сума, кореспонденція рахунків) заноситься червоним чорнилом, пастою кулькових ручок тощо або у дужках, а правильний запис (сума, кореспонденція рахунків) заноситься чорнилом, пастою кулькових ручок тощо темного кольору. Внесенням цих даних до регістру бухгалтерського обліку і Головної книги у місяці, в якому виявлено помилку, ліквідується неправильний запис та відображуються правильна сума і кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку.

В п. 7 П(С)БО 16 зазначено, що витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 П(С)БО 16).

Виходячи з того, що помилка минулого кварталу поточного року виправляється у місяці, в якому її виявлено, то нарахування амортизації за попередній квартал поточного року доречно відображати в складі інших витрат поточного звітного кварталу кореспонденцією субрах. ДТ 949 КТ 151.

 

Також читайте:

Чи нараховується амортизація за час тимчасового невикористання ОЗ? https://news.dtkt.ua/taxation/profits-tax/56486

Консервація основних засобів на час карантину https://news.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/61433

Чи потрібно нараховувати ПЗ з ПДВ при консервації або простої ОЗ? https://news.dtkt.ua/taxation/pdv/61694

За відсутності первинних документів у фінзвітності за І кв. 2020 р. не враховано витрати: як виправити?  https://consulting.dtkt.ua/accounting/primary-documents/14437

Виправлення помилок у фінзвітності малого підприємства за 2019 рік https://consulting.dtkt.ua/accounting/reposts/14225

Витрати минулого періоду: як відобразити в обліку? 

https://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/13907

Не врахували витрати минулих періодів: як це виправити?

https://consulting.dtkt.ua/accounting/individual-transactions/13524

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Металеві вироби передано на доробку: як відобразити в обліку?
    Підприємство передало 21 т чорної труби сторонній організації для оцинкування. Виконавець надав акт виконаних робіт та накладну на повернення труби в кількості 21,8 т. Як відобразити цю операцію в обліку?
    25.04.2024111
  • Чи переводити МНМА до ОЗ, якщо після поліпшення вартість складає 40 000 грн?
    Підприємство мало на балансі об’єкт МНМА вартістю 10 000 грн, нарахувало амортизацію за методом 100%. За обліковою політикою вартісна ознака МНМА - 20 000 грн. Проведено поліпшення цього об’єкта, первісна вартість стала 40 000 грн. Чи потрібно переводити до складу ОЗ? Що з амортизацією? Як відображати в податковому обліку податку на прибуток (є різниці)?
    25.04.202435
  • Зробили фізособі передплату за оренду приміщення, а потім договір розірвали: які наслідки?
    ТОВ на загальній системі оподаткування уклало договір оренди нежитлових приміщень з фізособою. За умовами договору передплата складає 100000 грн. ТОВ сплачує фізособі 80500 грн, одночасно сплачує ПДФО 18000 грн та ВЗ 1500 грн. Передачі приміщення в оренду не відбулося, фізособа розірвала договір. Фізособа має повернути повну суму – 100000 грн чи лише те, що вона отримала – 80500? Як повернути зайво сплачені ПДФО та ВЗ? Чи можливо їх зарахувати в рахунок наступних платежів? Як відкоригувати ці доходи в додатку 4ДФ?
    24.04.202423
  • Як перевести в бухобліку товари до основних засобів?
    ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, імпортувало товари (навантажувачі), призначені для подальшого продажу, оприбуткувавши на субрахунку 281. Згодом вирішено доукомплектувати їх, зарахувати до складу ОЗ і надавати в оренду. Як перевести із товарів до ОЗ? Які особливості оформлення, обліку та оподаткування?
    24.04.202436
  • Отримано знижку від нерезидента на програмне забезпечення: облік та оподаткування
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення (ПЗ). Програмне забезпечення купується у нерезидента. Після продажу ПЗ кінцевому споживачу підприємство отримує знижку. Знижка надається однією сумою на весь інвойс, згідно до якого було придбано ПЗ. Як відобразити в обліку надання знижки? Чи потрібно складати РК за даною операцією?
    24.04.202410