Як та коли можна списати давню дебіторську заборгованість?

Запитання:

ТОВ «А» у 2010 році надало фінансову допомогу ТОВ «М» в розмірі 1 млн та ТОВ «К» в розмірі 2 млн. ТОВ «А» є одним з засновників (учасників) юрособи ТОВ «М» в методом участі в капіталі (пов’язані сторони) та засновником (учасником) юрособи ТОВ «К», яка у 2019 році подала документи на ліквідацію (припинення). 

У 2019 році директор ТОВ «А» визнав заборгованість ТОВ «М» та ТОВ «К» безнадійною та списує на витрати (Дт 944 Кт 377). 

Згідно з П(С)БО 25 та обліковою політикою, ТОВ «А» не формує резерву сумнівних боргів, але подає Додаток РІ до податкової декларації. 

За 2019 рік ТОВ «А» отримало від основної діяльності прибуток. Але при списанні безнадійної заборгованості, щодо яких минув срок позовної давності (згідно з пп. 14.1.11 ПКУ): 

1) Перед ліквідованим банком - 3 роки тому; 

2) Перед ТОВ «М» - 10 років; 

3) Перед ТОВ «К» - 4 роки тому; 

Виникає збиток підприємства «А». 

Чи має право підприємство відобразити в додатку РІ (в розділі «Резерви сумнівних боргів«) всю суму безнадійної заборгованості, якщо підприємство не формує резерв сумнівних боргів? 

Чи має право ТОВ «А» на списання заборгованостей згідно з наказом директора, якщо є засновником підприємств ТОВ «М» та ТОВ «К» та враховуючи строки позовної давності?

Відповідь:

Резерв сумнівних боргів можуть не створювати суб’єкти малого підприємництва, які мають право включати поточну дебіторську заборгованість до підсумку балансу за її фактичною сумою (п. 8 розділу  І П(С)БО 25).

Такими суб’єктами, зокрема, є:

• юрособи — платники єдиного податку;
• юрособи, які відповідають критеріям мікропідприємництва. Це юрособи будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня чисельність працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб, і річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 млн євро, визначену за середньорічним курсом Нацбанку України.

Проте слід зазначити, що суб’єктам малого підприємництва не заборонено створювати резерв сумнівних боргів, тому про своє рішення — створювати чи не створювати резерв - вони повинні зазначити в наказі про облікову політику.

Якщо за даними бухобліку підприємство не створило резерв сумнівних боргів, то в декларації з податку на прибуток за період списання безнадійних боргів фінрезультат до оподаткування слід:

• збільшити на суму перевищення списаної заборгованості над сумою резерву (тобто на всю суму списаної заборгованості, оскільки сума резерву дорівнює нулю);
• зменшити на суму списаної дебіторської заборгованості у разі її відповідності ознакам  пп. 14.1.11 ПКУ (зокрема, у разі спливу строку позовної давності).

Більш докладно про це – тут.

Отже, головним питанням стає правильне визначення дати спливу строку позовної давності, або настання інших подій, після яких заборгованість буде відповідати вимогам пп. 14.1.11 ПКУ. Списувати дебіторську заборгованість до складу витрат можна тільки в тому періоді, коли за нею сплив строк позовної давності або вона з інших причин стала відповідати пп. 14.1.11 ПКУ, адже саме в цей момент дебіторська заборгованість перестає відповідати критерію активу.

Якщо у підприємства є заборгованість: 

• перед ліквідованим банком - 3 роки тому; 
• перед ТОВ «М» - 10 років; 
• перед ТОВ «К» - 4 роки тому;

то  за кожною заборгованістю слід з’ясувати, коли саме за нею сплив строк позовної давності, і вже в тому періоді її потрібно було списати. Якщо списати всі ці суми у 2019 році, при тому, що строк позовної давності за ними сплив у 2018 році чи раніше, податківці можуть не прийняти такий підхід та вимагати, щоб відповідні витрати були перенесені у відповідні звітні періоди. Якщо позовна давність спливає саме в 2019 році, то підприємство має право на включення до витрат сум списаної дебіторської заборгованості.

Пов’язаність осіб не впливає на облік та оподаткування даних операцій.