Безвідсоткова поворотна фіндопомога: на який строк можна укласти договір?

Юридична частина

Фактично поворотна фінансова допомога є позикою. Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ст.1049 ЦКУ, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій ж сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій ж кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, з юридичної точки зору чинне законодавство не передбачає мінімального чи максимального строку, на який можна укласти договір про поворотну фінансову допомогу, незалежно від того, хто є сторонами такого договору.

Сторони на власний розсуд визначають або конкретну дату повернення, або строк із моменту першої вимоги надавача фіндопомоги (позики) повернути надану допомогу (протягом 30 календарних днів із дня пред’явлення вимоги відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦКУ).

Для цілей оподаткування ПФД визначена у пп. 14.1.257 ПКУ: поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення. Тут теж немає обмежень щодо терміну договору.

Бухоблік

Із 29.10.2019 р. довгострокова грошова кредиторська заборгованість  (Кт 55) підлягає відображенню в балансі за теперішньою, тобто дисконтованою вартістю. У звичайному порядку при визнанні дисконту (різниця між номінальною вартістю та теперішньою) отримувач позики має визнати фіндохід (Кт 733), а потім протягом строку користування позикою – фінвитрати (Дт 952).

Втім у ситуації із засновниками є певна особливість. Деякі фахівці притримуються позиції, що дисконт є внеском засновника, який не має відображатися через дохід, а проводитися через додатковий капітал (Кт 425).
Що стосується амортизації дисконту – то тут також 2 позиції:

• коригувати визнаний раніше додатковий капітал (зменшувати його);
• не коригувати капітал, а визнавати поступово витрати.

Таким чином, якщо в договорі буде визначено строк повернення позики в 1 рік – то це є поточна заборгованість (Кт 685) й вона не підлягає дисконтуванню. Втім, якщо фактично ви розумієте, що отримуєте позику на багато років, а плануєте оформити користування позикою на рік із щорічною пролонгацією договору, то не радимо цього робити. Тут є ризики того, що податківці можуть перекваліфікувати таку формально поточну заборгованість у довгострокову, зважаючи на принцип бухобліку - превалювання сутності над формою. Детально про це та про судову практику ми писали тут.

Що стосується моменту із зазначенням строку «до запитання» – то тут така допомога також є поточною, а тому не дисконтується. Розрахувати дисконт, не знаючи дату повернення позики, не можливо. Судову практику із приводу того, що така заборгованість буде поточною із року і рік тільки складається – читайте тут.

Що стосується питання, чи потрібно включати до доходу суму ВФП, якщо договір складений на термін більше трьох років, то згідно з п. 5 П(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню (наприклад, борг прощено або сплив строк позовної давності),  то лише в цих випадках сума ПФД включається до складу доходу звітного періоду (Кт 717).

Прибуток

Податківці у ІПК ДПС від 10.12.2019 р. №1814/6/99-00-07-02-02-15/ІПК зазначили, що Податковий кодекс не передбачає жодних різниць для коригування фінрезультату до оподаткування за операціями з дисконтування фінансових активів. Тому такі операції відображають згідно з правилами бухобліку під час формування фінрезультату до оподаткування. Див. тут.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МФСЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Отже, якщо підприємство не застосовує податкові різниці (дохід менше 20 млн грн в рік), то списана кредиторська заборгованість обліковується виключно за правилами бухобліку, які наведено вище.

 ***

Додатково читайте: Дисконтування довгострокової заборгованості: з якої дати починати?