Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
У матеріалі щодо договору медичного страхування працівників ми зазначали, що податки із доходу працівників, які утримуються, не повинні бути витратами самого підприємства, адже суми податків мають бути утримані з доходу фізособи та за його рахунок згідно з пп. 168.1.1 ПКУ. В іншому випадку (тобто у разі сплати податків за рахунок коштів підприємства) податківці говорять, що така фізособа отримує додаткове благо у вигляді сплаченого податкового зобов’язання замість неї (підкатегорія 103.02, «ЗІР»).
Заглянемо безпосередньо до пп. 168.1.1 ПКУ. Так, відповідно до нього, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.
На практиці, якщо, наприклад, дохід надається в негрошовій формі і з такого доходу фізично неможливо утримати податки, вони утримуються з решти доходів фізособи. Проти цього податківці не заперечують і іноді, навіть, самі радять так вчиняти.
У ПКУ немає застережень щодо того, з яких саме доходів податковий агент має утримувати податки, якщо нараховує (надає) негрошовий дохід працівнику. Немає із цього приводу й роз’яснень з боку ДПС.
Вважаємо, що головне, аби ці податки не були сплачені самим податковим агентом, тобто аби вони в кінцевому результаті не були відображені у витратах. У такому разі не буде порушення норми пп. 168.1.1 ПКУ. Тож, вважаємо, що утримувати податки можна і з іншого грошового доходу фізособи. Якщо ж такого доходу немає, тоді суми податків фізособа має сплатити податковому агенту.
Також звертаємо увагу на норму пп. 169.4.4 ПКУ, яка регулює порядок утримання ПДФО при здійсненні перерахунку: якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць. Отже, аналогічний підхід щодо обрання будь-якого доходу можна застосувати і при утриманні ПДФО та війського збору з вартості медичного страхування.
Ми пропонували два варіанта відображення сплати податків, якщо взагалі немає грошового доходу (вважаємо, що ці роз’яснення будуть також прийнятними й у разі наявності основного грошового доходу, втім не бажання утримувати ці податки із такого доходу):
- якщо домовленість про відшкодування ПДФО (військовий збір) буде оформлена у вигляді договору (угоди) перед нарахуванням та сплатою до бюджету, то можливі проведення Дт 377 Кт 641, 642 при нарахуванні податку, збору і Дт 301, 311 Кт 377 при їх відшкодуванні фізособою;
- якщо такої домовленості немає, спочатку слід визнати витрати: проведення Дт 949 Кт 641, 642. Втім, щоб персоніфікувати такий дохід, можна зробити проведення - Дт 949 Кт 377, Дт 377 Кт 641,642. Втім потім при отриманні компенсації від працівників визнати доходи: отриманого відшкодування раніше визнаних витрат потрапить до складу доходів (Дт 301, 311 Кт 719). Аби не виникало питань у податківців, ці операції слід здійснити в одному періоді, аби в фінрезультат не потрапили витрати.
Також, оскільки це питання не висвітлене у ПКУ та немає роз’яснень із цього приводу, то радимо також дізнатися позицію ДПС, надіславши запит на ІПК.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
