Робочий час водія – далекобійника: як обліковувати?

Відповідно до ст. 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.

Для працівників установлюється 5-денний робочий тиждень з двома вихідними днями, при якому тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (ч. 1 ст. 52 КЗпП).

Час початку та закінчення щоденної роботи (зміни) також передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства (ст. 57 КЗпП).

При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку (ст. 58 КЗпП).

Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (ст. 59 КЗпП).

На виконання вимог ст. 66 КЗпП працівникам надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше 2-х годин (перерва не включається до робочого часу). Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватися, як правило, через 4 години після початку роботи. При цьому час початку та закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як 42 години (ст. 70 КЗпП).

Відповідно до ст. 20 Закону №2344 для дотримання режимів праці та відпочинку водіїв на території України повинні виконуватися вимоги встановлення та використання на транспортних засобах, які призначаються для міжнародних перевезень, контрольних приладів (тахографів) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв, передбачені законодавством країн, на території яких виконуються перевезення.

Крім того, Законом №129-VI ратифіковано Конвенцію №153 Міжнародної організації праці 1979 року про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті.

Ця Конвенція застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів.

У ч. 1 ст. 4 Конвенції зазначено, що для цілей цієї Конвенції термін «тривалість робочого часу» означає час, витрачений працюючими найманими водіями на:

• водіння та інші види робіт під час пересування транспортного засобу;
• допоміжну роботу, пов'язану з транспортним засобом, його пасажирами або його вантажем.

Жодному водію не дозволяється керувати транспортним засобом без перерви більше 4-х годин з можливістю перевищення вказаного періоду не більш ніж на 1 годину (ст. 5 Конвенції).

Відповідно до ст. 6 Конвенції максимальна загальна тривалість водіння, зокрема, понаднормової роботи, не повинна перевищувати 9 годин на день або 48 годин на тиждень.

Кожний водій, що працює за наймом, має право на перерву після безперервного періоду роботи тривалістю 5 годин.

Згідно з ч. 1 та 5 ст. 8 Конвенції щоденний відпочинок водіїв становить не менше 10 годин поспіль протягом будь-якого 24-годинного періоду, рахуючи від початку робочого дня.

Протягом щоденного відпочинку від водія не вимагається перебувати на транспортному засобі або поблизу нього, якщо він ужив потрібних запобіжних заходів для забезпечення безпеки транспортного засобу та його вантажу.

Відповідно до ст. 6-¹² Європейської угоди стосовно роботи екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) та Багатосторонньої угоди від 01.07.1970 р. (дата приєднання Україною 07.09.2005 р.) щоденна тривалість керування також не повинна перевищувати 9 годин. Вона може бути збільшена максимум до 10 годин та не більше двох разів протягом тижня.

При цьому щотижнева тривалість управління не повинна перевищувати 56 годин, а загальна сумарна тривалість керування протягом будь-яких двох послідовних тижнів не повинна перевищувати 90 годин.

Після періоду управління протягом чотирьох з половиною годин водій повинен зробити перерву не менше ніж на 45 хвилин, якщо не настає період відпочинку (ст. 7-¹³ ЄУТР).

Підприємство має так організувати автомобільні перевезення та належним чином проінструктувати членів екіпажу, щоб вони могли виконувати ЄУТР.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція №385.

Інструкція №385 поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Норми п. 3.5 Інструкції №385 зобов’язують перевізників:

• забезпечити водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);
• зберігати інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;
• аналізувати інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Зазначимо, що відповідно до п. 1.4 Інструкції №385:

контрольний пристрій (тахограф) – обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

тахокарта – бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, встановлені ст. 60 Закону №2344, зокрема, за:

• порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів – штраф у розмірі 20 НМДГ;

• управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку – штраф у розмірі 40 НМДГ.

Отже, робочий час водія – далекобійника обліковується відповідно правил внутрішнього трудового розпорядку або графіків змінності, якими визначена тривалість щоденної роботи (зміни) з дотриманням режимів праці та відпочинку водіїв та їх контролем.