Чи можна продати фізособі (не ФОП) відпрацьовані шини та акумулятори?

Запитання:

Для забезпечення роботи автотранспорту підприємство, яке надає послуги з перевезення вантажів, закуповує акумулятори та шини та списує їх на витрати в момент встановлення на автомобіль. Чи можна відпрацьовані протягом 2016-2018 років шини та акумулятори продати фізособі (не ФОП)?  Як відобразити це в бухобліку та за якою вартістю продати такий товар? Як оформити у даному випадку податкову накладну? Чи вважатиметься підприємство платником акцизного податку при такому продажу?

Відповідь:

Відповідно до ст. 13 Закону №187 суб'єктами у сфері поводження з відходами є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також підприємства, установи та організації усіх форм власності, діяльність яких пов'язана із поводженням з відходами.

Обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства у сфері поводження з відходами визначені ст. 15 Закону №187 та зводяться до:

• дотримання вимог Закону №187 та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами;
• внесення в установленому порядку плати за користування послугами з вивезення побутових відходів;
• виконання інших обов'язків, передбачених законами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Згідно зі ст. 16 Закону №187 підприємства, установи та організації усіх форм власності у сфері поводження з відходами, зокрема, мають право на:

• одержання в установленому порядку інформації про технології утилізації відходів, будівництво та експлуатацію об'єктів поводження з відходами;
• зберігання відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах відповідно до санітарних норм і правил утримання територій.

При цьому норми ст. 17 Закону №187 зобов'язують суб'єктів госпдіяльності у сфері поводження з відходами, зокрема:

• визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров'я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;
• не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;
• здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів;
• своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів;
• забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами;
• мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів.

Отже, реалізувати зношені чи пошкоджені шини та відпрацьовані акумулятори можна лише спеціалізованим підприємствам. Однак у цьому разі може не йтися про реалізацію, а про надання останніми послуг з утилізації шкідливих відходів.

Відповідно до пп. 240.1.3 ПКУ платниками екологічного податку, зокрема, є суб'єкти господарювання, інші підприємства, установи та організації, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів.

Розміщення відходів в пп. 14.1.223 ПКУ визначено як постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів.

У ситуації, яка розглядається, автотранспортне підприємство не є платником екологічного податку, оскільки не розміщує відходів.

Вимоги до підготовки шин та коліс до утилізації, їх обліку та передавання на утилізацію наведені у розділі XVI Правил №549.

У п. 2 розділу XVI Правил №549 зазначено, що зношені чи пошкоджені складники пневматичного колеса, які власник вирішив не ремонтувати та не відновлювати, підлягають утилізації.

Керівник суб'єкта господарювання визначає відповідального працівника за облік, ремонт, утилізацію шин і коліс, який інформує керівника про накопичені обсяги зношених шин, здає такі шини на приймальні пункти відходів як вторинну сировину.

В акті передавання-прийняття зношених шин на утилізацію зазначають: найменування того, хто здає та приймає зношені шини, познаку групи зношених шин та їх призначення, кількість штук шин у кожній групі, познаку розміру шин, дату передавання-прийняття та (за потреби) іншу інформацію (п. 4 розділу XVI Правил №549).

Шини та пов'язані з ними відходи, призначені для утилізації, здають на утилізацію не пізніше шести місяців після їх списання.

Шини та пов'язані з ними відходи, які утилізують, збирають і накопичують групами відповідно до класифікації шин як об'єктів підготовки до утилізації, що наведена в додатку 14 до цих Правил, вживаючи заходів щодо запобігання їх змішуванню та засмічуванню. Ці відходи зберігають без доступу сторонніх осіб.

Відповідно до п. 9.1 Правил №795, відпрацьовані акумуляторні батареї (акумулятори, блоки електродів, полюсні виводи, перемички, борни і втулки, які втратили споживчі властивості, а також уживаний електроліт, продукти промивання порожнин акумуляторних батарей) також передають спеціалізованому підприємству, що має ліцензію на їх утилізацію.

Щодо обліку зазначимо, що відповідно до п. 3.19 Положення №102, операції щодо заміни на ДТЗ шин та акумуляторних батарей не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення дорожніх транспортних засобів.

У п. 15 П(С)БО 7 та п. 32 Методичних рекомендацій №561 зазначено, що витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані (проведення технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат.

Деталі, вузли, агрегати та інші матеріали, отримані при розбиранні і демонтажу основних засобів, що ліквідуються, оприбутковуються з визнанням іншого доходу і зарахуванням на рахунки обліку матеріальних запасів, включаючи матеріальні цінності і деталі з вмістом матеріалів, які приймаються (збираються) спеціалізованими заготівельними (переробними) підприємствами (п. 44 Методичних рекомендацій №561).

Матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношені шини тощо обліковуються на субрахунку 209 (ДТ 209 та КТ 746).

***

Читайте також:

• Нюанси обліку та оподаткування операцій з автомобільними шинами 
• Утилізація шин, мастил та акумуляторів: бухоблік та звітність