Добровільне медичне страхування працівників: як облікувати?

Для обліку розрахунків зі страховою компанією за договорами медичного страхування для працівників слід використовувати рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням» субрахунок 654 «За індивідуальним страхуванням». Аналітичний облік працівників, за яких роботодавець сплатив страхові платежі, слід вести на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Витрати на медстрахування найманих працівників відносять до складу виробничих, адміністративних, збутових чи інших операційних витрат залежно від напряму підрозділів, в яких працюють працівники. Це передбачено п. 15, 18, 19, 20 П(С)БО 16.

Iнструкцією №291 рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» призначено для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах.

Тож, якщо умовами договору передбачено сплату страхових платежів не поетапно протягом всього періоду страхування, а відразу однією сумою, то спочатку їх слід відображати на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів», а списувати їх на рахунки витрат вже щокварталу рівними частинами протягом дії договору страхування.

Відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ.

Відповідно до пп. 164.2.16 ПКУ, сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у т.ч. за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою — резидентом за платника податку чи на його користь, включається до доходу фізособи. Отже, підлягає обкладенню ПДФО за ставкою 18% і військовим збором за ставкою 1,5%.

При цьому, оскільки такий дохід надається працівникові в негрошовій формі, то слід застосовувати натуральний коефіцієнт - 1,21951 при визначенні ПДФО. Нагадаємо, що натуркоефіцієнт не застосовується під час обчислення військового збору.

Як ПДФО, так і військовий збір сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (пп. 168.1.2 ПКУ). Датою виплати доходу, на нашу думку, є дата сплати страхових платежів, тому саме на цю дату також слід сплатити податки.

Щодо відображення доходу у вигляді страхових платежів за договором добровільного медичного страхування у формі №1ДФ, то згідно з роз’ясненням податківців у підкатегорії 103.02 ресурсу «ЗІР» слід застосовувати ознаку «126».

Оскільки з пп. 164.2.16 ПКУ вбачається, що доходом фізособи є саме страховий платіж, то у звітному періоді сплати такого платежу страховій компанії у формі №1ДФ слід показати дохід фізособи у розмірі всієї суми сплаченого платежу.

Якщо ж такий платіж було здійснено однією сумою за весь рік наперед, то вважаємо, що саме цю всю суму (не розділяючи її на квартали) слід показати у квартальному звіті за формою №1ДФ.

Також варто відмітити, що як ПДФО, так і військовий збір утримуються за рахунок особи, якій нараховано такий дохід (пп. 168.1.1 ПКУ). Тобто фізособа сама має сплатити за свій рахунок нараховані податки, а не роботодавець.

Якщо ж підприємство сплатить ПДФО та військовий збір замість фізособи, то існує ризик того, що контролери можуть побачити у цьому виникнення ще одного додаткового блага в розрізі суми грошового відшкодування таких витрат фізособи як податки й збори на підставі пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ.

Аби уникнути виникнення такого додаткового блага, радимо, щоб підприємство утримувало дані податки із заробітної плати працівників, які застраховані відповідно до договору страхування, або ж працівники сплатили їх до каси підприємства. До речі, щодо підзвітних сум є норма у п. 170.9.1 ПКУ, згідно з якою сума ПДФО  утримується особою, що видала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а у разі недостатності суми доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку. Тож в даному випадку можна утримати суму ПДФО та військового збору із зарплати працівника, що отримав страховку. Але для цього має бути відповідна заява від працівника про утримання ПДФО та військового збору з зарплати.

Якщо працівник не надасть таку заяву, він повинен буде внести суму ПДФО та ВЗ до каси підприємства або на рахунок у банку. Якщо ж і цього не буде зроблено, некомпенсовані суми ПДФО та ВЗ слід розглядати як додаткове благо працівника і теж своєю чергою оподаткувати їх.

Облік витрат на медичне страхування працівників

* Виходимо з того, що місячної заробітної плати працівника вистачає для того, щоб відразу покрити всю суму сплачених податків.