Переведення зобов'язань на іншого постачальника: які наслідки такої операції?

Бухоблік

Згідно з Інструкцією №291 облік авансів, наданих іншим підприємствам ведеться на рахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами». Однак, оскільки в подальшому постачання товарів відбуватись не буде, а новий боржник буде погашати таку дебіторську заборгованість коштами, сума наданих авансів переноситься на рахунок 377 «Розрахунки з іншими дебіторами». При цьому складається бухгалтерське проведення Дт 377 Кт 371.

ПДВ

Відповідно до пп. 196.1.5 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Однак, оскільки згідно з умовами цивільно-правового договору покупець після переведення боргу постачальником (боржником) на нового боржника має отримати від нового боржника не товар, а грошові кошти (повернення авансового платежу), то такий покупець втрачає право на раніше сформований ПК з ПДВ на підставі податкової накладної, складеної і зареєстрованої в ЄРПН постачальником (боржником). У даному випадку покупець зобов’язаний зменшити суму ПДВ, включену до складу податкового кредиту, шляхом нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами, визначеними п. 198.5 ПКУ.

При цьому, у листі від 03.11.2017 р. №2506/6/99-99-15-03-02-15/ІПК ДФСУ зазначала: якщо після переведення боргу постачальником (боржником) на нового боржника повернення авансового платежу покупцю здійснюється новим боржником, а не постачальником (боржником), законодавчі підстави для складання розрахунку коригування до податкової накладної на зменшення ПЗ з ПДВ у постачальника (боржника) відсутні, оскільки не виникає жодної з обставин, зазначених у п. 192.1 ПКУ.