Обліковуємо оплату імпортного товару та комісію банку-нерезидента

Запитання: За товар сплачено іноземному постачальнику 21 168 доларів США (21.12.2017 р. – 6350,40 доларів та 16.01.2018 р. – 14817,60 доларів), а оприбутковано товар 15.02.2018 р. на суму 21 060 доларів, що на 108 доларів менше сплаченої суми. Постачальник повернув 108 доларів, але з них було утримано 54,28 доларів комісії банка-нерезидента. На рахунок підприємства надійшло 54,28 доларів.  Як провести в бухобліку ці операції та чи треба сплачувати до бюджету позитивну курсову різницю?

Відповідь:

Відповідно до п. 44.2 ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухобліку та фінзвітності щодо доходів, витрат та фінрезультату до оподаткування.

У п. 6 П(С)БО 21 зазначено, що сума авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, надана іншим особам у рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) та отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховується у валюту звітності із застосуванням валютного курсу на початок дня дати сплати авансу. 

У разі здійснення авансових платежів в іноземній валюті постачальнику частинами та одержання частинами від постачальника немонетарних активів (робіт, послуг) вартість одержаних активів (робіт, послуг) визнається за сумою авансових платежів із застосуванням валютних курсів, виходячи з послідовності здійснення авансових платежів.

Також слід зазначити, що відповідно до пп. «е» п. 1.9 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Нацбанку від 24.03.1999 р. №136, вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором відбувається оплата резидентом комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти, якщо оплата резидентом цих винагород передбачена імпортними договорами та підтверджена відповідним банківським документом.

При цьому підтвердження не вимагається, якщо оплата комісійної винагороди передбачена договором і за кожним окремим платежем за цим договором не перевищує 50 євро, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті.

Нацбанк у листі від 19.01.2012 р. № 23-010/186 повідомляє, що для цілей вказаного вище пункту в якості відповідного банківського документа може, зокрема, виступати SWIFT-повідомлення.

Нагадаємо, що первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з фактичних витрат, визначених у п. 9 П(С)БО 9:

• суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;
• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству/установі;
• транспортно-заготівельні витрати;
• інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Суми комісії, утриманої банком-нерезидентом, до первісної вартості запасів не включаються, а належать до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (встановлені) (п. 14 П(С)БО 9).

У бухобліку операції з оплати, отримання товару, повернення зайвої передплати, а також утримання комісії банком-нерезидентом відображаються так, як показано в таблиці. При цьому 108 доларів США відображаються як повернення зайвої передплати від постачальника, а сума комісії банка (53,72 доларів) відноситься до складу адміністративних витрат. Підтвердженням утримання комісії може бути виписка банку або SWIFT-повідомлення. Фактично на рахунок надійшло 108 – 53,72 = 54,28 доларів.

До бюджету нічого сплачувати не потрібно.