Варіанти внесення коштів засновником підприємству: способи та наслідки

Види внесків

Існують такі три можливих варіантів внесення коштів від засновника підприємству для господарських потреб (окрім зворотної фінансової допомоги):

• Внесок у статутний капітал;
• Внесок у додатковий капітал;
• Безповоротна фінансова допомога.

Розглянемо детальніше кожен з цих варіантів.

Внесок у статутний капітал

Перший спосіб передбачає збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів учасників. Згідно зі ст. 18 Закону про ТОВ, учасники товариства можуть вносити додаткові вклади для збільшення статутного капіталу. Законодавство передбачає два способи збільшення статутного капіталу: за рахунок нерозподіленого прибутку та за рахунок додаткових вкладів учасників.​

Процедура встановлена розділом ІІІ Закону про ТОВ і передбачає прийняття рішення загальними зборами учасників, внесення коштів або майна засновниками, затвердження збільшення статутного капіталу з розподілом часток між учасниками та здійснення державної реєстрації такого збільшення в Єдиному державному реєстрі. Рішення загальних зборів приймається більшістю голосів (не менше 50%+1, якщо статутом не передбачено інше) і засвідчується нотаріально. Вкладом до статутного капіталу можуть бути гроші або майно, яке має бути оцінене одностайним рішенням усіх учасників.​

Кожен учасник товариства повинен повністю внести свій вклад протягом 6 місяців з дня реєстрації товариства, якщо інше не передбачено статутом.

У бухгалтерському обліку внесок до статутного капіталу грошовими коштами відображається проведеннями: 

• Дт 311 Кт 46 – внесення коштів до складу додаткового капіталу;
• Дт 46 Кт 401 – зареєстровано в ЄДР збільшення розміру статутного капіталу.

Згідно з п. 5 НП(С)БО 15 збільшення активів і капіталу за рахунок внесків власників не є доходом підприємства. Таким чином, сума внесків не збільшує фінрезультат до оподаткування податком на прибуток. Поряд з цим податкових різниць для таких внесків ПКУ не встановлює. Таким чином, здійснення внесків до статутного капіталу не впливає на податок на прибуток.

У випадку внесення коштів до статутного капіталу грошовими коштами жодних податкових наслідків з ПДВ не виникає, оскільки немає постачання товарів чи послуг відповідно до пп. 185.1 ПКУ. 

Для платників єдиного податку внесок до статутного капіталу не включається в дохід згідно з пп. 8 п. 292.11 ПКУ.​

При внесенні грошових коштів готівкою діють обмеження згідно з Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 29.12.2017 №148: 

• внесок від засновника-юрособи або ФОП — не більше 10000 грн на день; 
• внесок від засновника-фізособи — не більше 50000 грн на день. 

​

Внесок у додатковий капітал

31 липня 2025 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» №4564-ІX, який набрав чинності 27 серпня 2025 року. Цей закон формально закріпив право товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю створювати додатковий капітал.​

Згідно з ч. 4 ст. 12 Закону про ТОВ (у редакції Закону №4564-ІХ), окремо від статутного капіталу товариства статутом товариства може передбачатися створення додаткового капіталу товариства, що здійснюється за рахунок вкладів (внесків) його учасників. Вклади (внески) до додаткового капіталу товариства вносяться учасниками товариства без зміни номінальної вартості часток або зміни розміру статутного капіталу товариства.​

У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення вкладу (внеску) учасника товариства до додаткового капіталу товариства визначається розмір такого вкладу (внеску). Вкладом (внеском) учасника товариства до додаткового капіталу товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом. Рішення оформлюється у простій письмовій формі та не потребує нотаріального посвідчення. Внесення коштів до додаткового капіталу ТОВ не потребує державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу в ЄДР.​

У бухобліку підприємства внесення додаткового капіталу засновником відображається проводками: 

• Дт 377 Кт 422 – відображення зобов'язання засновника у вигляді внеску до додаткового капіталу; 
• Дт 311 Кт 377 – надходження коштів на рахунок підприємства у вигляді внесків до додаткового капіталу від засновника.​

Внесок до додаткового капіталу не вважається доходом підприємства згідно з п. 5 НП(С)БО 15, де зазначено, що збільшення активів і капіталу за рахунок внесків власників не є доходом. Таким чином, сума внесків не збільшує фінрезультат до оподаткування податком на прибуток. Поряд з цим податкових різниць для таких внесків ПКУ не встановлює. Таким чином, здійснення внесків до додаткового капіталу не впливає на податок на прибуток. 

У випадку внесення коштів до додаткового капіталу грошовими коштами жодних податкових наслідків з ПДВ не виникає, оскільки немає постачання товарів чи послуг відповідно до пп. 185.1 ПКУ. 

Щодо платників єдиного податку третьої групи, то, наприклад, в ІПК ДПС від 28.10.2025 р. №5710/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК, від 15.10.2025 р. №5479/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК висловлена така думка: «…внесення учасником коштів як додатковий капітал не включаються до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи) у разі здійснення господарської операції, що передбачає внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою. В іншому разі, кошти, які внесені учасником як додатковий капітал без зміни статутного капіталу, можуть розглядатися як безповоротна фінансова допомога, яка в розумінні підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є, зокрема, сумою коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів. Така сума коштів включається до складу доходу платника єдиного податку та підлягає оподаткуванню єдиним податком».

Тобто, внески у додатковий капітал для платників ЄП групи ІІІ ДПС розглядає як безповоротну фінансову допомогу, яку слід включити до складу оподатковуваного доходу. 

Ця позиція ДПС є спірною з огляду на пп. 44.1–44.2 ПКУ та бухоблік. Адже згідно з пп. 2 п. 292.1 ПКУ доходом платника ЄП групи 3 юрособи є будь-який дохід. А згідно з пп. 44.1 і п. 44.2 ПКУ доходи визначаються за даними бухгалтерського обліку. А як ми зазначали вище, внески у додатковий капітал з точки зору бухобліку не є доходами. 

Тож, на наш погляд, думка помилкова, але її слід мати на увазі. І або включати в дохід для уникнення непорозумінь, як вважає ДПС, або ж не включати і бути готовим відстоювати свою правоту.

​

Безповоротна фінансова допомога від засновника

Третій спосіб передбачає надання засновником безповоротної фінансової допомоги підприємству без оформлення як внеску до капіталу. 

Якщо підприємство отримує безповоротну фінансову допомогу від свого засновника (учасника), така операція не визнається доходом згідно з п. 5 НП(С)БО 15, оскільки внески власників, які збільшують власний капітал, не є доходом. Фактично така допомога розглядається як додатковий внесок засновника.​

У бухобліку БФД від засновника відображається так само, як і внесок у додатковий капітал (див. вище). Податкові наслідки такі самі, як і у випадку з внеском у додатковий капітал (див. вище). 

Висновки:

Існує три законних способи внесення коштів засновником підприємству (окрім позики):

• внесок до статутного капіталу,
• внесок до додаткового капіталу,
• безповоротна фінансова допомога.

Внесок до статутного капіталу — найбезпечніший варіант: не оподатковується ні податком на прибуток, ні ПДВ, ні єдиним податком; потребує нотаріального рішення та держреєстрації.

Внески до додаткового капіталу та безповоротна фінансова допомога мають однакові податкові наслідки (не є доходом для податку на прибуток і ПДВ), але для платників ЄП ІІІ групи ДПС може трактувати їх як оподатковуваний дохід (безповоротну фіндопомогу), хоча ця позиція є спірною.