Пунктом 45.2 ст. 45 ПКУ зазначено, що податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Так, від 28 квітня 2020 року, ст. 17 Закону про державну реєстрацію доповнено новими нормами та зобов’язано заявника для державної реєстрації юридичної особи потрібно надавати державному реєстратору документи для встановлення відомостей про кінцевих бенефіціарних власників, зокрема, витяг, виписку чи інший документ з торговельного, банківського, судового реєстру тощо, що підтверджує реєстрацію юридичної особи – нерезидента в країні її місцезнаходження, – у разі, якщо засновником юридичної особи є юридична особа – нерезидент. Тобто це стосується лише державної реєстрації юридичної особи, якщо її засновником є юридична особа – нерезидент.
Отже, законодавством не передбачено вимагати постачальником від покупця послуг - нерезидента довідки іноземної країни про підтвердження місця його реєстрації. В даному випадку контрагенти працюють на довірчій основі та прописують своє місцезнаходження в угоді, яку укладають на надання/отримання відповідних послуг.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити