Інвалід є найманим працівником та планує відкрити ФОП: чи є обмеження?

Нагадаємо, що підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність у цілях досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку (ст. 42, 55 ГКУ). Тобто підприємець сам вирішує, яким саме видом діяльності йому займатися, коли починати або припиняти таку діяльність. Державна реєстрація тимчасового припинення підприємницької діяльності не потрібна. Право громадян України на працю гарантується державою. Право на працю можна реалізувати, уклавши трудовий договір із роботодавцем – юридичною особою або підприємцем (ст. 2 КЗпП). Якщо людина зареєстрована підприємцем, то це не позбавляє його права працювати за трудовим договором на підприємствах будь-якої форми власності або у підприємця. Проте статус підприємця не дозволить йому влаштуватися на державну службу, до органів місцевого самоврядування, інших державних органів (заборону встановлено п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 3206).

Укладаючи трудовий договір з роботодавцем, працівник зобов'язується виконувати певну роботу і підкорятися правилам трудового розпорядку (ст. 21 КЗпП). Режим робочого часу у нього може бути різним: п’яти- або шестиденний робочий тиждень, змінний графік роботи, повний або неповний робочий час. Зрозуміло, що в робочий час співробітник зобов'язаний знаходитися на робочому місці та виконувати свої посадові обов'язки. Навряд чи роботодавця влаштує інший розклад.

Виникає питання: як суміщати  роботу за наймом і підприємництво? Є два варіанти: займатися підприємницькою діяльністю у вільний від роботи час (вечорами та у вихідні) або мати власних найманих працівників. 

Отже, людина має право працювати за наймом та одночасно бути підприємцем. Вона може займатися підприємницькою діяльністю у вільний від роботи час, виконуючи необхідні операції особисто, або оформити найманих працівників. При цьому як найманий працівник вона має всі трудові права, що й інші працівники.

Що стосується сплати ЄСВ «за себе». Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ, ФОПи звільняються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. 

Таким чином,  чоловік, як ФОП, не зобов'язаний сплачувати ЄСВ «за себе», оскільки є особою з інвалідністю. Проте маєте право бути платником ЄСВ, уклавши договір  про добровільну участь.

Також податківці зауважують (див. "ЗІР", підкатегорія 301.04.02), що на сьогодні обмін даними між ДФС, ПФУ та фондами соціального страхування відбувається відповідно до протоколів обміну інформацією, розроблених на виконання Порядку обміну інформацією між Міністерством доходів і зборів України, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 494.

Відповідно до норм Порядку, ПФУ щомісяця надає ДФС інформацію щодо фізосіб (платників єдиного внеску) про те, що вони є пенсіонерами за віком або інвалідами із зазначенням дати встановлення пенсії або інвалідності. На підставі інформації, отриманої в ПФУ, в реєстрі страхувальників встановлюються/знімаються відповідні ознаки "фізична особа - пенсіонер за віком", або "особа з інвалідністю", або "пенсіонер, який досяг пенсійного віку".

Право щодо визначення фізосіб – підприємців, які відповідають всім вимогам, зазначеним в ч. 4 ст. 4 Закону про ЄСВ, належить виключно ПФУ.

Отже, фізособи – підприємці звільняються від обов’язку сплачувати єдиний внесок за себе, якщо вони отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. При цьому окремо повідомляти контролюючий орган про набуття відповідного статусу пенсіонера або особи з інвалідністю не потрібно.