Використання пального у власній діяльності – не реалізація, тож акцизу не буде

Відповідь на ваше запитання, на нашу думку, можна знайти тут: Акцизний податок при використанні пального у власній господарській діяльності.

Тобто, згідно із підпунктом 213.1.2 ПКУ, об’єктом оподаткування акцизним податком є операції, зокрема, з  передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання або промислової переробки. Але такий об’єкт оподаткування виникає тільки у платників акцизного податку. 

Обов’язок реєстрації платником акцизного податку виникає у осіб, які реалізують пальне. А реалізація пального для цілей розділу VI ПКУ (тобто, оподаткування акцизним податком) – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (пп. 14.1.212 ПКУ). 

Отже, використання пального у власній діяльності (як господарській, так і негосподарській, до якої можна віднести списання загинувших посівів) не є реалізацією такого пального з метою оподаткування акцизним податком. Тож, обов’язку реєструватися платником акцизного податку і нараховувати ПЗ з акцизного податку у фермерського господарства, яке не реалізує пальне, немає.