Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 10 Закону України від 14.05.92 р. №2343-XII “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом 3 місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Після відкриття провадження у справі про банкрутство суд ухвалою призначає розпорядника майна, який (ч. 1, 3 ст. 22 Закону №2343) зобов'язаний:
- розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку;
- вести реєстр вимог кредиторів.
Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає (ч. 1 ст. 23 Закону №2343)
Вимоги до заяви кредитора наведені у ч. 3 ст. 23 Закону №2343.
При цьому, кредитор має пам'ятати, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі (ч. 4 ст. 23 Закону №2343)
З даними Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство можна ознайомитись на порталі “Кабінет електронних сервісів” за посиланням.
Таким чином, підприємству-кредитору слід звернутись до господарського суду із письмовою заявою з вимогами до боржника. При цьому, слід зважати на те, що у разі, якщо для такого кредитора не вистачить майна для погашення боргу, заявленого у такий письмовій заяві, його вимоги вважатимуться погашеними на день прийняття судового рішення про визнання боржника банкрутом, яке набере законної сили. В цей день дебіторська заборгованість, яка обліковувалася на підприємстві за таким боржником, перестає бути активом. І на цей день (або на дату балансу, в залежності від облікової політики підприємства) таку заборгованість має бути списано у кореспонденції із дебетом субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» (якщо раніше було створено резерв сумнівних боргів, то така заборгованість списується за рахунок цього резерву).
Таке списання вплине на об’єкт оподаткування податком на прибуток (адже ним, за пп. 134.1.1 ПКУ, є фінансовий результат до оподаткування, обрахований в бухгалтерському обліку). При цьому коригування такого фінансового результату передбачено для тих, хто здійснює його відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ і проводиться воно відповідно до норм п. 139.2 ПКУ.
Якщо йдеться про дебіторську заборгованість, яка виникла у зв’язку із сплатою передоплати за товари, послуги, то, хоча в ПКУ і відсутня відповідна пряма норма, податківці часто вважають: якщо при виникненні такої дебіторської заборгованості підприємство скористалося правом на ПК з ПДВ, то, у разі, якщо на дату списання цієї заборгованості воно продовжувало бути платником ПДВ, таке підприємство повинно сторнувати такий ПК з ПДВ. Логічно це зробити у звітному періоді списання заборгованості (на підставі бухгалтерської довідки). Хоча іноді* надаються і консультації такого виду: з метою виключення зі складу податкового кредиту суми ПДВ, яка визначена по операціях зі списання безнадійної дебіторської заборгованості, є можливість подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ того періоду, в якому виникла така безнадійна заборгованість. Цей варіант ми не рекомендуємо застосовувати, адже він може призвести до донарахування заднім числом суми податку до сплати в бюджет і, як наслідок, штрафних санкцій.
________________________
* Лист ГУ ДФС у Харківській області від 17.09.2015 №3045/10/20-40-15-01-15.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
