Розрахунок значення пільги з ПДВ при заповненні Звіту про суми податкових пільг

Запитання: Фірма випускає програмне забезпечення, операції з постачання якого звільнені від ПДВ. Як заповнити звіт щодо пільг і розрахувати суму пільги? Продано програмної продукції на суму 50 тис. грн (ряд. 5 декларації з ПДВ). В тому періоді придбано основних засобів на 36 тис. грн (в т.ч. ПДВ - 6 тис. грн), інших послуг на 6 тис. грн (в т.ч. ПДВ – 1 тис. грн), а також основні засоби на 28 тис. грн без ПДВ, оренда приміщення 10 тис. грн без ПДВ. Що показувати в звіті щодо пільг?

Відповідь: 

Згідно з пп. 17.1.4 ПКУ платники податків мають право користуватися податковими пільгами у порядку, передбаченому ПКУ. При цьому вони зобов'язані надавати контролюючим органам інформацію про суми коштів, не сплачених у бюджет в зв'язку з отриманням таких пільг у формі Звіту (пп. 16.1.6 ПКУ, п. 2 Порядку №1233). 

Нагадаємо, що податкова пільга — передбачене податковим і митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку й збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності певних підстав. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування чи характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пп. 30.1, 30.2 ПКУ).

Податкова пільга надається шляхом (п. 30.9 ПКУ):

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору;

в) установлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

Тож механізм розрахунку сум пільг з ПДВ наведено в Порядку №167. У зазначеному наказі надається алгоритм розрахунку не внесених до державного бюджету сум ПДВ за операціями з постачання товарів (послуг), що звільнені від оподаткування податком на додану вартість (у пп. 3 п. 1 р. ІІ Порядку №167):

СП = (V пост.зв. - (V прид. з податком + V прид. без податку)) х розмір ставки податку,

де:

СП - сума пільг;

V пост.зв. - обсяги операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість, - з розділу I "Податкові зобов'язання" податкової декларації з податку на додану вартість;

V прид. з податком, V прид. без податку - обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях, звільнених від оподаткування податком на додану вартість.

У підкатегорії 101.29 ресурсу «ЗІР»*  податківці звернули увагу, що в результаті правильного застосування алгоритму розрахунку суми ПДВ, не сплаченої платником до державного бюджету, від'ємне значення виникати не повинно.

*Запитання: «Чи може бути визначене від'ємне значення суми пільги з ПДВ при заповненні Звіту про суми податкових пільг?»

Адже у пп. 2 р. II Порядку №167 чітко зазначено, що сума ПДВ, не внесена платниками до державного бюджету за операціями з постачання товарів (послуг), що звільнені від оподаткування, розраховується шляхом визначення суми ПДВ за встановленою основною ставкою податку від обсягів операцій з постачання товарів (послуг), що звільнені від оподаткування, зменшених на обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях, звільнених від оподаткування ПДВ.

Тобто у формулі мова йде саме про зменшення обсягів з постачання на обсяги з придбання, а не про їх різницю, а тому й відємного значення не може виникнути.

Більш детально розяснили дану ситуації регіональі податківці на своєму офіційному сайті>>>

«Не всі бухгалтери при користуванні формулою звертають увагу на таку особливість, що на відміну від «V пост. зв.», який являє собою показник з розділу I "Податкові зобов'язання" податкової декларації з податку на додану вартість, для показників «V прид. з податком, V прид. без податку» беруться лише ті обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані у періоді, за який заповнюється Звіт про суми податкових пільг.

Іншими словами, у звітному періоді можна було придбати і більше товарів, послуг, але, якщо у розділі I "Податкові зобов'язання" податкової декларації з податку на додану вартість (за «першою із операцій») відображено постачання лише частини придбаного раніше, то і в формулі показники «V прид. з податком, V прид. без податку» відображаються лише частково (у відсотковому відношенні).

Аналогічній розрахунок може здійснюватись декілька кварталів (в залежності від обсягів поставки).

У той період, коли в розділі I "Податкові зобов'язання" податкової декларації з податку на додану вартість будуть відображені остаточні обсяги поставки (по «першій із операцій»), в формулі будуть враховані і остаточні показники «V прид. з податком, V прид. без податку»».

Таким чином, за вашим прикладом, у зазначеній формулі: 

V пост.зв. – дорівнюватиме 50000 грн (обсягу продажу програмної продукції, зазначеної у рядку 5 декларації з ПДВ);

V прид. з податком, V прид. без податку – дорівнюватиме обсягу операцій з придбання лише тих товарів (послуг), які використані в операціях, звільнених від оподаткування податком на додану вартість, зазначених в V пост.зв. Цей показник розрахувати зможете лише ви, і він складатиметься як з товарів/послуг, які були придбані і використані для виробництва програмної продукції, так і з товарів/послуг, які були використані для ведення іншої господарської діяльності (якщо підприємство здійснює лише виробництво та продаж такої продукції, тобто, усі придбані товари/послуги використовуються у неоподаткованих операціях, в межах однієї пільги). 

На жаль, в Порядку №167 не уточнено, як мають використовуватися у зазначеній формулі придбані платником податку необоротні активи. З одного боку, про них у формулі не згадується. З іншого – за пп. 14.1.244 ПКУ, товарами визнаються будь-які матеріальні та нематеріальні активи, що використовуються у будь-яких операціях (крім цінних паперів, для яких є свої обмеження). Тобто, формально основні засоби можуть розглядатися як товари з метою оподаткування ПДВ та визначення суми пільги. І це логічно, адже щодо основних засобів діють загальні норми ст. 198 ПКУ стосовно правил користування ПК з ПДВ за ними і визнання ПЗ з ПДВ у випадку їх використання у неоподаткованих операціях. Єдине, що є, на нашу думку, ризикованим, це те, що основні засоби використовуються протягом тривалого часу, при виробництві продукції не за один звітний період, встановлений для платників ПДВ (як правило, місяць). Отже, використати їх повну вартість для визначення суми пільги за один квартал, на нашу думку, є економічно невірним. 

Тому, оскільки відсутній нормативно встановлений порядок їх використання при визначенні суми пільги, щоб визначити суму такої пільги вірно, радимо звернутися до органу ДФС за індивідуальною податковою консультацією (згідно з ст. 52-53 ПКУ).