Головна Усі консультації Оподаткування Акцизи

Залишки нереалізованих підакцизних товарів: як оподаткувати?

Засновник прийняв рішення про ліквідацію ТОВ, яке здійснювало роздрібний продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Що потрібно зробити з залишками нереалізованих підакцизних товарів? Які податкові наслідки?

Варіантів «що робити з залишками нереалізованих підакцизних товарів» можна запропонувати декілька:

  • реалізувати їх своїм працівникам; 
  • повернути постачальнику;
  • повернути засновнику як вартість частини майна товариства, його частці у статутному капіталі;
  • списати та знищити.

Щодо оподаткування ПДВ та акцизним податком у будь-якому з вище наведених варіантів доведеться врахувати певні особливості кожного з них.

Перш за все зазначимо, що у разі анулювання реєстрації особи як платника ПДВ останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації (п. 184.6 ПКУ).

У цьому в останньому періоді (не пізніше дати анулювання реєстрації) такий платник зобов'язаний визначити податкові зобов'язання щодо товарів/послуг, необоротних активів, за якими суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, але які не були використані в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності. Податкові зобов'язання визначаються виходячи зі звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів (п. 184.7 ПКУ).

По-друге, необхідно врахувати норми ст. 15 Закону від 19.12.1995 р. №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Частиною 14 цієї статті встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у т. ч. їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Ліцензія анулюється на підставі, зокрема, заяви суб'єкта господарювання шляхом прийняття органом, який її видав, відповідного письмового розпорядження. 

Також слід враховувати, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях їх зберігання, що внесені до Єдиного держреєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр). Виключення місць зберігання з Єдиного реєстру здійснюється на підставі письмової заяви суб'єкта господарювання, що був їх заявником, або у разі анулювання ліцензії шляхом прийняття відповідного письмового розпорядження не раніше ніж через 10 робочих днів з моменту виникнення передбачених цим Законом підстав.

 

Повернення постачальнику

Головне управління ДФС в Рівненській області  на питання: «Чи може СГ, у якого є діюча ліцензія на право роздрібної торгівлі або закінчився термін дії ліцензії, повернути постачальнику раніше придбані у нього алкогольні напої (тютюнові вироби), якщо можливість повернення передбачена (або не передбачена) договором?», повідомляє таке. 

Порядок повернення постачальнику продукції визначено ГКУ. Умови поставки та повернення товарів регулюються договором поставки, укладеним між постачальником та покупцем. 

Разом з цим, зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях їх зберігання, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

У «Віснику»  щодо цього питання зазначалось таке.

У випадку повного або часткового повернення покупцем підакцизних товарів (продукції), вироблених (виготовлених) на митній території України, продавцю для усунення недоліків товару (продукції) або його знищення (переробки) у зв’язку з неможливістю усунення таких недоліків платник податку – продавець проводить коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку у звітному періоді, у якому відбулося таке повернення (п. 217.5 ПКУ).

У разі повернення покупцем підакцизних товарів (продукції) з інших причин коригування податкових зобов’язань зі сплати акцизного податку не проводиться.

 

Повернення засновнику

У ст. 54 Закону  від 19.09.1991 р. №1576-XII «Про господарські товариства» встановлено, що при виході учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, у якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою ТОВ вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Такою натуральною формою можуть бути залишки нереалізованих товарів, включаючи підакцизні.

Нагадаємо, що об'єктами оподаткування акцизним податком, зокрема, є:

  • реалізація або передача у межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу (пп. 213.1.2 ПКУ);
  • обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат для виробництва, визначені Кабінетом Міністрів України (пп. 213.1.6 ПКУ);
  • роздрібна торгівля підакцизними товарами (пп. 213.1.9 ПКУ).

Базою оподаткування, зокрема, є: 

  • вартість реалізованого товару, виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами з урахуванням ПДВ та акцизного податку – у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок (пп. 214.1.1 ПКУ).
  • вартість та обсяги втрачених товарів, що перевищують встановлені норми втрат визначені Кабміном – при псуванні, знищенні, втраті підакцизних товарів (п. 214.7 ПКУ). 

 

Списання та знищення

Відповідно до п. 216.2 ПКУ датою виникнення податкового зобов'язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. У цьому пункті втраченим є товар (продукція), місцезнаходження якого платник податку не може встановити.

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області інформує

Об’єктом оподаткування акцизним податком є обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат, Кабінетом Міністрів України.

Датою виникнення податкового зобов’язання щодо зіпсованого, знищеного, втраченого підакцизного товару (продукції) є дата складання відповідного акта. 

ДФСУ у листі від 16.02.2018 р. №653/6/99-95-42-03-15/ІПК нагадує, що згідно з пп. 213.1.9 ПКУ об’єктом оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Див. тут>>

На думку податківців, об’єктом оподаткування акцизним податком роздрібного продажу підакцизних товарів є операції з реалізації суб’єктами господарювання алкогольних напоїв (тютюнових виробів), до яких не віднесено обсяги зіпсованих, знищених, втрачених або використаних для власних потреб алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників електронного або паперового «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, перейшовши за посиланням;  вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 36 грн на місяць.

Дякуємо за розуміння.

Автор:
Бондаренко Олена
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / Акцизи
Теги:
Акциз , Алкоголь , Торгівля , Тютюнові вироби

Коментарі: 4

Новини по темі

Консультації по темі