Чи потрібно подавати декларацію при зберіганні пального?
У ст. 18 Закону №481 визначено, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
- СГ має право зберігати пальне для генератора обсягом до 2 000 літрів на кожному об’єкті, забезпеченому генератором, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
- зберігати пальне для генератора обсягом понад 2 000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений генератором, можна тільки на підставі безоплатного подання до територіальних органів ДПС декларації про провадження господарської діяльності зі зберігання пального.
Така норма також зазначена у пп. 24 розд. XIII Закону №3817. Тому що в 2024 році, що в 2025 році, якщо підприємство буде зберігати пальне для електрогенератора обсягом більше 2000 л, необхідно отримати декларацію про провадження госпдіяльності зі зберігання пального.
Відповідно до наведеної умови на території готелю буде зберігатися пальне обсягом менше 2000 літрів, тому декларацію подавати не потрібно.
А якщо пальне зберігається на АЗС за договором відповідального зберігання, то ця проблема у готеля взагалі не виникає – адже готель не зберігає у себе пальне. Таке пальне хоча й належить готелю на праві власності, але фізично воно зберігається іншим СГ.
Чи реєструватися готелю платником акцизу?
Для цілей оподаткування акцизом у підприємства наявні дві операції: зберігання та використання пального для генератора на території готелю та зберігання пального з переходом права власності на АЗС.
Щодо АЗС
При передачі пального на зберігання необхідно враховувати, що фізична передача пального є реалізацією в розумінні пп. 14.1.212 ПКУ і передбачає реєстрацію підприємства платником акцизу.
Реалізація пального для цілей розділу VI ПКУ – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
- до акцизного складу;
- до акцизного складу пересувного;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким іншим особам (пп. 14.1.212 ПКУ). Більш детально див. нашу консультацію тут.
Якщо підприємство фізично отримує пальне за видатковою накладною, завантажує його на свій склад і тільки потім передає його на зберігання АЗС, то в розумінні ПКУ така передача є реалізацією і виникає обов’язок стати платником акцизу. Але на практиці так ніхто не робить, тому що це недоцільно.
На практиці придбання пального на АЗС оформляється за одним з варіантів:
- за відомостями;
- за талонами;
- за паливними картками.
Така передача не передбачає фізичну передачу пального, яке продовжує перебувати в резервуарах АЗС. Більш детально ми писали про це в «ДК» №29.
Щодо генератора
Пункт 47 підрозділу 5 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ визначено, що у період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування не є акцизним складом приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких:
- загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів;
- приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального (за винятком платників, які здійснюють діяльність з виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальним, його зберігання (крім зберігання виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки), які розташовані/знаходяться на територіях можливих бойових дій (для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій), територіях активних бойових дій (для яких не визначена дата завершення бойових дій), включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів;
- загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів та одночасно зберігається або реалізується пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила розлив пального у таку тару.
А якщо ємність не є акцизним складом, власнику таких ємностей не потрібно реєструватися платником акцизного податку.
При цьому:
- потрібно використовувати пальне виключно для заправлення генераторів;
- вести окремий облік пального, яке отримано та використано для їх заправлення;
- розраховуватися за придбане для таких потреб пальне виключно у безготівковій формі.
За умови дотримання цих вимог отримане пальне для генераторів не враховується при застосуванні визначеного пп. 14.1.6 ПКУ критерію щодо неперевищення 1000 кубічних метрів обсягів отримання пального таким СГ протягом календарного року.
Докладніше про це ми писали тут.
***
Також читайте:
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 122 грн/міс
Передплатити