Передача пального для виконання договору з переробки давальницької сировини

Операції з давальницькою сировиною оформляються договором підряду. Відповідно до ч. 2 ст. 837 ЦКУ договір підряду може укладатися на виготовлення речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 839 ЦКУ). 

Давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб'єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб'єктугосподарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі ( пп. 14.1.41 ПКУ, пп.  14.1.134 ПКУ). 

Тобто чинним договором можна передбачити використання виконавцем для виконання робіт пального замовника. Зауважимо, що таке пальне відповідно до наведеної умови не є давальницькою сировиною.

Проте необхідно врахувати певні моменти, адже фізична передача пального є реалізацією в розумінні  пп. 14.1.212 ПКУ і передбачає реєстрацію ТОВ платником акцизу.

Відповідно до пп. 14.1.212 ПКУ, реалізація пального для цілей розділу VI ПКУ – це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

• до акцизного складу;
• до акцизного складу пересувного;
• для власного споживання чи промислової переробки;
• будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

• у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
• при використанні пального суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб'єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

До власного споживання відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:

• замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам;
•  заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:
• призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;
• належать іншим особам;
• виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;
• транспортні засоби, що здійснюють заправлення повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.

Як бачимо, наведені вище умови не можуть бути застосовані до договору підряду щодо виготовлення продукції з давальницької сировини. Тому якщо замовник захоче надати власне пальне  підряднику, йому доведеться реєструватись платником акцизного податку зі всіма наслідками — складанням акцизних накладних та звітністю з акцизного податку.

Проте, можливо передати паливні картки або талони на пальне. Адже під час їх передачі не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, і така операція не належить до операцій з реалізації пального в розумінні пп. 14.1.212 ПКУ. Докладніше про це можна почитати тут.

Таким чином, якщо замовник передає:

• безпосередньо пальне, без переходу права власності за договором підряду, то перед передачею замовнику необхідно зареєструватися платником акцизного податку. Реєстрація здійснюється на підставі подання заяви платником не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального – пп. 212.3.4 ПКУ. Оформлення передачі давальницької сировини проводиться зазвичай актом-приймання передачі. ТОВ також в договорі може зазначити інший первинний документ, який відповідає вимогам Закону про бухоблік. При передачі необхідно буде скласти акцизну накладнута в подальшому відзвітувати з акцизного податку;
• паливні картки та талони на пальне. Оформлення передачі паливних карток аналогічне передачі безпосередньо пального, зокрема актом-приймання передачі або іншим документом, який має всі необхідні реквізити. Така передача не передбачає реєстрацію платником акцизу. Цей спосіб підходить лише в тому випадку, якщо пального потрібно дуже небагато і його можна отримати на АЗС у каністри.

І в першому і в другому випадку підрядник має відзвітувати за використане пальне. Ключовим є те, що підрядник має використати пальне повністю, щоб уникнути фізичної передачі залишку пального замовнику і самому не реєструватися платником акцизу. Це потрібно буде враховувати при плануванні операцій з передачі пального підряднику – краще передати менше і потім додати те, чого не вистачає, ніж втратити зайве пальне, яке підрядник не зможе повернути замовнику.

В бухобліку ТОВ А оприбутковує пальне/паливні картки на субрахунок 203, а потім відображає їх передання виконавцю як переміщення між місцями зберігання. Після отримання звіту виконавця про використання матеріалів замовника останній складає акт списання пального на вартість готової продукції, яку ТОВ Б передає ТОВ А. Більш детально див. тут.