Чи потрібно мати ліцензію на зберігання пального для бензовозу?

Що каже закон?

Згідно зі ст. 15 Закону №481, зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Зберігання пального – діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (ст. 1 Закону №481).

Згідно з ч. 19 ст. 15 Закону №481, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

• підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
• підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
• суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Крім того, суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (ч. 16 ст. 15 Закону №481).

Тобто, в випадку, описаному у запитанні, звільнення від необхідності отримувати ліцензію немає. Відповідно до цього, підприємство має отримувати ліцензію на зберігання пального.

Що кажуть податківці?

А ось у податківців логіка роз’яснення змінюється від однієї ІПК до іншої. Спочатку податківці висловлювали  фіскальну позицію (аналогічну до наведеної вище): оскільки Законом №481 не встановлено вимог щодо видів, місткості та розміщення обладнання та/або ємностей, що використовуються для такого зберігання, то зберіганням пального буде вважатись його зберігання у будь-якій ємності.

Після цього з’явилось більш лояльне роз’яснення, згідно з яким суб'єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях (тобто які мають чітку прив’язку до місця (території).

Однак, маємо і ще одне роз’яснення, яке стосується саме бензовозів. Згідно з ним, суб’єкту господарювання, який використовує транспортний засіб – паливозаправник (бензовоз) з метою доставки та зберігання пального необхідно отримати ліцензію на зберігання пального на місце (територію), де знаходиться паливозаправник (бензовоз), як ємність, що використовується для зберігання пального відповідно до вимог Закону №481.

При цьому, податківці зауважують, що на період здійснення перевезень транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для перевезення пального за виключенням транспортного засобу, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Втім, перевезення пального не обов’язково може здійснюватись день у день, бензовоз може бути в дорозі кілька днів, включаючи нічні стоянки як на території підприємства, так і в дорозі. Тому, ми вважаємо, що ліцензія на зберігання пального в даному випадку не потрібна. У разі, якщо пальне в бензовозі перебуває в дорозі, це не буде вважатись зберіганням пального і, відповідно, не вимагає наявності ліцензії (підтвердженням буде, наприклад, подорожній лист такого бензовозу). Проте, якщо такий бензовоз вночі не знаходиться в дорозі, а просто зберігає до ранку пальне на певній території, то за останнім роз’ясненням податківців ліцензію на зберігання пального на цю територію отримувати все ж таки варто, щоб убезпечити себе від ймовірних претензій.