Статтею 15 Закону №481 визначено, що зберігання пального здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
При цьому, згідно з ст. 1 Закону №481, місце зберігання пального – це місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Однак, що саме слід розуміти під «ємностями», Закон №481 не пояснює. Та й конкретних вимог щодо місткості та розміщення обладнання та/або ємностей, що використовуються для зберігання пального, не встановлює (про це зазначали і самі податківці в консультації від 30.05.2019 р. №2471/6/99-99-12-01-01-15/ІПК).
Відповідно до ст. 15 Закону №481, ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
- суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Своєю чергою, у нещодавніх індивідуальних податкових консультаціях податківці надавали такі роз’яснення:
зберігання пального в паливних баках транспортних засобів/технічному обладнанні/пристроях не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки дані резервуари не є нерухомим майном та не мають чіткої прив’язки до місця (території) згідно з Законом №481 (про це ми писали тут);
у розумінні Закону №481, суб’єкту господарювання необхідно отримувати ліцензію для здійснення зберігання пального у стаціонарних цистернах/ємностях (ІПК 15.08.2019 р. №3814/6/99-99-12-02-02-15/ІПК, про яку ми писали тут).
Виходячи з наведених роз’яснень, можна зробити висновок, що у разі, якщо такий паливозаправник не є стаціонарним об’єктом, отримувати ліцензію на право зберігання пального у ньому не потрібно. Проте, оскільки наведені вище роз’яснення є лише індивідуальною податковою консультацією, що призначена для конкретного платника податків, найбільш безпечним варіантом для підприємства буде отримати у податківців власну ІПК з цього питання і діяти саме за нею.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити