• Посилання скопійовано

Розстрочення чи відстрочення сплати податків - у чому різниця?

Чим відрізняється розстрочення від відстрочення сплати грошового зобов'язання або податкового боргу?

Нагадаємо, що можливість розстрочити та відстрочити сплату грошового зобов'язання або податкового боргу (далі — зобов'язання) передбачено ст. 100 ПКУ, а процедуру цих заходів - Порядком №574.

Для розстрочення зобов'язань розділом I Переліку №1235 передбачено 12 обставин, за яких можна звернутися до податкового органу із відповідною заявою. Контролюючими органами за місцем реєстрації платника податків розстрочення зобов'язань надається в межах одного бюджетного року. Якщо таке розстрочення виходить за межі бюджетного року, рішення приймається керівником ДФСУ з повідомленням Мінфіну, а якщо сума розстрочення більше 1 млн грн, таке розстрочення вже погоджується з Мінфіном (п. 100.9 ПКУ). Як визначено у п. 40 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, пункт 100.9 ПКУ застосовується до грошових зобов'язань чи податкового боргу, що виникли після набрання чинності Законом України від 21.12.2016 р. №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Закон набрав чинності 15.04.2017 р.

 

Обставини, що є підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу заявника

1. Ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника — отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів).

2. Загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника у разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі.

3. Недостатність майна заявника-фізособи (без урахування майна, на яке відповідно до законодавства не може бути звернено стягнення) для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов'язання або погашення податкового боргу в повному обсязі чи відсутність у заявника-фізособи майна.

4. Сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником.

5. Виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду.

6. Проведення заявником науково-дослідних, конструкторських, а також соціально орієнтованих робіт, які передбачають створення робочих місць для інвалідів, захист навколишнього природного середовища, підвищення енергетичної ефективності виробництва або технічного переоснащення власного виробництва.

7. Провадження заявником інноваційної діяльності, у тому числі створення нових та вдосконалення існуючих технологій, видів сировини та матеріалів широкого застосування.

8. Виконання заявником особливо важливого замовлення у рамках соціально-економічного розвитку регіону або надання ним особливо важливих (у тому числі виключних) послуг населенню.

9. Виконання заявником державного оборонного замовлення.

10. Здійснення заявником інвестицій у створення об'єктів, які мають найвищу енергетичну ефективність, соціальне значення, стратегічне значення для оборони та безпеки держави.

11. Ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту тільки верстатів для обробки дерева, що класифікуються за кодами товарної позиції 8465 згідно з УКТЗЕД; сушарок для деревини, що класифікуються у товарній підкатегорії 8419 32 00 00 згідно з УКТЗЕД; пресів для виробництва деревностружкових або деревноволокнистих плит, що класифікуються у товарній підпозиції 8479 30 згідно з УКТЗЕД, які ввозяться для використання у деревообробному виробництві.

12. Ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання (його частин), що класифікується у товарних підкатегоріях 8421 39 20 00, 8422 30 00 99, 8422 90 90 00, 8428 20 20 00, 8428 20 80 00, 8477 10 00 00, 8477 20 00 00, 8477 30 00 00, 8477 40 00 00, 8477 59 10 90, 8477 90 80 00, 8480 71 00 90 згідно з УКТЗЕД, для виробництва тільки медичних виробів.

Розділ I Переліку №1235

 

Згідно з п. 100.5 ПКУ, підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, які на сьогодні визначено розділом II Переліку №1235, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

Форма заяви щодо надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) є однаковою для обох випадків і затверджена додатком 1 до Порядку №574Пунктом 100.10 ПКУ передбачено ведення Реєстру заяв про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань чи податкового боргу, який щодня має публікуватися на офіційному веб-сайті ДФСУ.

Строки розгляду заяви встановлено п. 3.2 Порядку №574. Однак позитивного рішення від контролюючого органу недостатньо — за п. 3.5 Порядку №574, не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття або отримання рішення контролюючий орган укладає з платником податків договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).

У цьому договорі зазначається, з якого податку розстрочено (відстрочено) зобов'язання, в якій сумі, наводяться графік платежів та реквізити, за якими слід сплачувати розстрочені суми. Зокрема, за п. 4.1 Порядку №574, розстрочені (відстрочені) суми зобов'язань та проценти, нараховані на такі суми, зараховуються на ті самі коди бюджетної класифікації, що й податки, збори, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), пеня, за якими надано розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу).

Але пам'ятайте! За розстрочення (відстрочення) зобов'язань доведеться заплатити. I не тільки в рахунок погашення податкового боргу, а й проценти за відтермінування його погашення.

Докладніше про це - читайте в аналітиці>>

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Загальні положення

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Загальні положення»