• Посилання скопійовано

Заборони здійснювати зовнішньоекономічну діяльність єдинником прямо не встановлено

Чи може підприємець — платник єдиного податку здійснювати зовнішньоекономічну діяльність? Чи потрібно включати до складу доходів курсові різниці?

Заборони здійснювати ЗЕД платниками єдиного податку прямо не встановлено. Але слід враховувати те, до якої групи платників єдиного податку належить підприємець, а також умови перебування в таких групах.

Наприклад, підприємець 1-ї групи має право здійснювати виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадити господарську діяльність з надання побутових послуг населенню. Це обмежує його можливість здійснювати ЗЕД, адже на ринку імпорт-експорт здійснити неможливо, а під населенням податківці розуміють виключно фізосіб на території України.

Аналогічне обмеження існує і для підприємців 2-ї групи, адже вони можуть надавати послуги виключно платникам єдиного податку та/або населенню. З іншого боку, щодо товарів для них цього обмеження не встановлено.

А ось підприємці 3-ї групи можуть здійснювати ЗЕД, і для них обмеження встановлене лише щодо видів діяльності, які в принципі можуть здійснювати платники єдиного податку.

Щодо обліку курсових різниць, ПКУ наразі не містить чітких норм. Так, за п. 292.5 ПКУ дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу.

За роз'ясненнями ДФСУ, розміщеними в «ЗІР» (категорія 170.04):

— перерахунок іноземної валюти за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ, яка на дату закінчення звітного періоду обліковується на поточному рахунку фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку, не здійснюється;

— додатна різниця від продажу банком іноземної валюти за дорученням фізичної особи — підприємця не є доходом фізичної особи — підприємця — платника єдиного податку;

— до складу доходу платника єдиного податку від здійснення операцій з експорту товарів (робіт, послуг) включається сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок в гривнях від обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України. Валютні кошти (тобто 25% валютної виручки, яка не підлягає обов'язковому продажу), перераховуються у гривні за офіційним курсом Національного банку України на дату надходження їх на валютний рахунок фізичної особи — підприємця.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: «Дебет-Кредит»

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Чи є «незначною» сума розрахунків при ЗЕД менше 400 тис. грн, якщо вона збільшиться через курс НБУ?
    Якщо на дату здійснення ЗЕД сума була менше, ніж 400 тис. грн, то валютна операція вважається незначною і не підлягає валютному нагляду, навіть, якщо при розрахунках, у зв’язку зі зміною курсу НБУ, така операція підпадає під валютний контроль
    16.10.202544
  • Коректність зміни коду УКТ ЗЕД при експорті та продажах в Україні
    Підприємство отримало товар з кодом УКТ ЗЕД 1806 90 19 00 (згідно з ПН постачальника). При експорті митні органи вимагають змінити код на 1806 90 31 00. Чи правомірна така зміна коду для митного оформлення експорту? Чи можна використовувати новий код 1806 90 31 00 для подальших внутрішніх продажів в Україні? Які податкові та митні ризики виникають у зв'язку зі зміною коду УКТ ЗЕД?
    10.10.2025264
  • Документальне підтвердження зовнішньоекономічного контракту
    Чи достатньо ТОВ на загальній системі мати електронну копію (PDF) зовнішньоекономічного контракту на поставку приладів, що містить відскановані печатки сторін, для підтвердження законності операції під час податкової перевірки, якщо сам контракт містить умову про юридичну силу копій, переданих електронними засобами зв'язку? Інвойси з печатками митниці у ТОВ є, вони надійшли разом з приладами
    26.09.2025370
  • Від якої вартості розраховувати податкову різницю за пп. 140.5.5-1 ПКУ при експорті товару?
    Підприємство, що коригує фінрезультат на податкові різниці, експортує товар нерезиденту з переліку КМУ №480. Нерезидент здійснив 100% передоплату. Від якої вартості (ціни в митній декларації чи суми, перерахованої за курсом на дату авансу) розраховувати 30% різниці за пп. 140.5.5-1 ПКУ? Крім того, чи потрібно застосовувати таку різницю до операції з безоплатної передачі зразків цьому ж нерезиденту?
    22.09.202561
  • Особливості оподаткування експорту товару нижче ціни придбання
    Експорт товару по ціні нижче собівартості. Які дії? Які податкові наслідки? Чи потрібна "дотяжка" з ПДВ?
    04.09.2025267