Відносини у зовнішньоекономічній сфері регулюються як спеціальним законодавством, до якого зокрема відноситься Закон України від 23 вересня 1994 року №185/94 „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” із змінами та доповненнями (далі – Закон), так і загальним законодавством, зокрема, Цивільним Кодексом України (далі – Кодекс).
Так, відповідно до ст. 512-516 Кодексу кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, у разі укладення договору відступлення права вимоги між двома нерезидентами за кордоном до нерезидента, за умови відсутності іншої домовленості сторін у самому договорі, не може застосовуватися матеріальне право України.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.