Що робити, якщо імпортували товар за 1200 євро, а повернули постачальнику за 1600 євро?

Право покупця на повернення продавцю товару неналежної якості, асортименту і т.п. передбачено нормами глави 54 ЦКУ «Купівля-продаж». Аналогічні правила повинні діяти і у разі укладання договорів купівлі-продажу з нерезидентами. В цьому випадку сторони договору погодилися на те, що покупець повертає продавцю товар, а продавець повертає кошти, сплачені за товар, а також компенсує покупцю транспортні витрати.

Відповідно до ст. 4 Закону про бухоблік, одним з принципів є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми. Тому дивимося на суть операції:

• Покупець повертає товар постачальнику;
• Постачальник компенсує транспортні витрати покупцю.

Хоча можливий і інший підхід до сутності операції – якщо підприємство таки сформувало інвойс за збільшеною ціною товару, тобто включило транспортні витрати в ціну товару, це вже можна розглядати як продаж товару з націнкою (хоча й тому ж контрагенту, у якого цей товар був придбаний). Можливо, з цієї причини митниця й оформила таку операцію як експорт (остаточне вивезення товару), а не як реекспорт (повернення раніше імпортованого товару).

Однозначного рішення ми тут не вбачаємо, хоча схиляємося до зворотного продажу товару за збільшеною ціною – саме тому, що на цю ціну був виставлений інвойс і оформлена експортна митна декларація. Вартість товару змінилася, а це значить, що й операцію з його повернення тепер слід розглядати як окрему від придбання цього товару.

З точки зору оподаткування тут будуть дві окремі операції:

• Ввезення товару в митному режимі імпорту за ціною 1200 євро;
• Вивезення товару в митному режимі експорту за ціною 1600 євро. При цьому вивезений товар не ідентифікується з тим товаром, що був раніше ввезений, тому що ціна вже інша.

При ввезенні товару підприємство сплатило імпортний ПДВ з вартості товару 1200 євро  і має право на включення його до податкового кредиту у місяці ввезення. При вивезенні цього товару за іншою ціною 1600 євро підприємство має право на застосування нульової ставки ПДВ на всю вартість товару, зазначену в інвойсі та в митній декларації – див. пп. 189.17 ПКУ.

У загальному підсумку буде нульовий результат щодо ПДВ: сплата імпортного ПДВ на митниці, включення цієї ж суми до податкового кредиту, і нульова ставка при вивезенні товару.

Щодо імпортного контракту в експортній митній декларації: на нашу думку, якщо вже оформлена митна декларація типу ЕК 10 (остаточне вивезення), то вона і визначає вид операції. Зрештою, у контракт можна вносити будь-які зміни щодо повернення або навіть і зворотного продажу товару. Оскільки сума операції незначна, вона не підлягає валютному нагляду з боку банку і тому контроль контракту не проводиться.

***

Отже, резюмуємо:

• В бухобліку відображається придбання товару за ціною 1200 євро та його реалізація за ціною 1600 євро. При цьому прибуток становить 400 євро, який і виконує роль компенсації транспортних витрат, хоча формально він такою компенсацією не є, а є різницею між ціною купівлі та ціною продажу товару;
• При ввезенні товару сплачено імпортний ПДВ на суму 1200 євро та є право на податковий кредит з ПДВ;
• При вивезенні товару застосовується нульова ставка ПДВ до всієї вартості товарів, зазначеної в митній декларації – 1600 євро;
• З метою оподаткування прибутку застосвуються правила бухобліку цих операцій, за якими прибуток становить 400 євро;
• На нашу думку, контракт не впливає на митне оформлення та оподаткування зазначених операцій.