Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до статті 6 Закону України від 16 квітня 1991 року №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон №959) суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключеній формі заборонені законами України.
Абзацом 2 статті 6 Закону №959 передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
Враховуючи викладене, чинне законодавство України передбачає укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) у письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
При цьому статтею 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.
Відповідно до пункту 1.4 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року N 223, корпоративний спеціальний платіжний засіб – це спеціальний платіжний засіб, який дає змогу його держателю здійснювати операції за рахунком суб’єкта господарювання.
Особливості відкриття та використання поточних рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, визначені пунктом 8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003р. №492 (далі - Інструкція).
Зокрема, пунктом 8.3 Інструкції передбачено, що кошти з поточного рахунку юридичної особи та фізичної особи - підприємця не можуть бути використані за допомогою спеціального платіжного засобу для одержання заробітної плати, інших виплат соціального характеру, розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами), здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі.
Враховуючи викладене, для здійснення розрахунків з нерезидентами за зовнішньоторговельними договорами (контрактами) корпоративні платіжні картки не застосовуються.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
