ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Розрахунки з нерезидентом через інтернет корпоративними картками

Чи можна проводити розрахунки з нерезидентом через Інтернет-сайт за допомогою корпоративних карток?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Відповідно до статті  6 Закону України від 16 квітня 1991 року №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон №959) суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключеній формі заборонені законами України.

Абзацом 2 статті 6 Закону №959 передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.


Враховуючи викладене, чинне законодавство України передбачає укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) у письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

При цьому статтею 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України - гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.

Відповідно до пункту 1.4 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року N 223, корпоративний спеціальний платіжний засіб – це спеціальний платіжний засіб, який дає змогу його держателю здійснювати операції за рахунком суб’єкта господарювання.

Особливості відкриття та використання поточних рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, визначені пунктом 8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003р. №492 (далі - Інструкція).

Зокрема, пунктом 8.3 Інструкції передбачено, що кошти з поточного рахунку юридичної особи та фізичної особи - підприємця не можуть бути використані за допомогою спеціального платіжного засобу для одержання заробітної плати, інших виплат соціального характеру, розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами), здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі.

Враховуючи викладене, для здійснення розрахунків з нерезидентами за зовнішньоторговельними договорами (контрактами) корпоративні платіжні картки не застосовуються.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: ДПІ у Шевченківському районі м. Києва

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Виявлення нестачі імпортованого товару після закінчення митного оформлення (аудіоверсія)
    Мабуть, я не зовсім зрозуміло сформулювала своє попереднє запитання.Уточнюю: З нерезидентом було укладено контракт, погоджений із Фондом у межах програми «5-7-9». Обладнання постачалося окремими партіями (палетами). Під час поставки останньої палети в інвойсі, CMR та ВМД була допущена помилка в кількості: зазначено 72 шт. замість фактично поставлених 66 шт. При цьому фактична кількість отриманого обладнання відповідає 66 шт. Зі свого боку ми склали акт невідповідності та направили нерезиденту відповідний лист із повідомленням про помилку. У бухгалтерському обліку оприбуткували фактично отриману кількість — 66 шт. Підкажіть, будь ласка, які ще документи необхідно оформити з боку підприємства та/або отримати від нерезидента, щоб документально підтвердити фактичну кількість отриманого обладнання, обґрунтувати бухгалтерський облік і уникнути можливих претензій з боку контролюючих органів або Фонду?
    23.10.202636
  • УКТ ЗЕД дитячих нарукавників для басейну у 2026 році: класифікація товару (аудіоверсія)
    Який код УКТ ЗЕД застосовувати для дитячих надувних нарукавників, призначених для плавання та використання в басейні?
    09.10.202640
  • Експорт товарів: коли починається строк розрахунків та нарахування пені
    Граничний строк розрахунків за експортом починається з дня митного оформлення товару. У разі прострочення пеня нараховується за кожен день, починаючи з першого дня після закінчення встановленого строку
    08.10.2026795
  • Експорт ІТ-послуг у 2026 році: ліміт 1 млн грн для реєстрації платником ПДВ (аудіоверсія)
    Компанія — резидент Дія Сіті, не зареєстрована платником ПДВ та надає ІТ-послуги замовникам з Великої Британії та Грузії. Чи враховуються кошти, отримані від нерезидентів за такі послуги, при визначенні обсягу операцій 1 млн грн для обов’язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до ст. 181 ПКУ?
    01.10.202686
  • Експорт інжинірингових і проєктних робіт у 2026 році: чи потрібно закривати отриманий аванс актом протягом 180 днів? (аудіоверсія)
    Підприємство — резидент України виконує для нерезидента з Австрії інжинірингові та проєктні роботи за договором МТД. Валюта договору — євро; передплату отримано 31.03.2026 р. Через затримку проєкту завершити роботи протягом 180 календарних днів неможливо. Чи потрібно до 27.09.2026 р. підписати акт із замовником, щоб не порушити вимоги валютного законодавства?
    30.09.202655