• Посилання скопійовано

Чи можливий взаємозалік заборгованостей з нерезидентом?

Нерезидент має грошову заборгованість перед українським підприємством. Українське підприємство, своєю чергою, також має грошову заборгованість перед нерезидентом. Чи можливий взаємозалік заборгованостей без придбання та сплати валюти?

Можливість припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлено або визначено моментом пред’явлення вимоги, передбачено ст. 601 ЦКУ.

Також згідно зі ст. 387 ГКУ суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати передбачених законом податків та зборів (обов’язкових платежів) самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними операцій, крім випадків запровадження Нацбанком вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті. А на сьогодні (з 18.06.2019 р.) такий обов’язковий продаж валюти було відмінено (ми про це говорили тут).

Тобто законодавчо обмежень щодо здійснення взаємозаліку не передбачено, та більше про таку можливість прямо передбачено у ЦКУ. А ось чи не буде проблем з валютним наглядом за імпортною операцією?

Згідно з пп. 1 п. 9 розділу ІІІ Інструкції №7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема, якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми (про неї ми писали тут).

Крім підстав, передбачених у пп. 5 п. 9 розділу III Інструкції №7, банк має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема, за наявності документів про припинення зобов’язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

  • вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
  • вимоги однорідні;
  • строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
  • між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.

Таким чином, проведення зарахування зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки (яка не надходитиме на рахунок клієнта) є можливим. Водночас, якщо сума операції є більшою за незначний обсяг, то до банку необхідно подати документи, що підтверджують здійснення взаємозаліку (за умови, що такий взаємозалік відповідає зазначеним вище умовам) для того, щоб імпортна операція була знята з валютного контролю.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Експорт послуг нерезиденту: чи є ризик нарахування пені за несвоєчасну оплату?
    Підприємство надало інжинірингові послуги нерезиденту та підписало акт 31.12.2024 р. Оплата очікується після спливу 180-денного терміну. Чи є ризик нарахування пені за порушення строків розрахунків, враховуючи, що згідно з Постановою НБУ №67 певні послуги виведені з-під валютного нагляду за строками розрахунків, і банк не вимагає документів за цим договором?
    24.06.2025551
  • Порушення терміну розрахунків з нерезидентом
    Чи можливо здійснити зарахування зустрічних однорідних вимог по заборгованості нерезидента за цінними паперами/облігаціями з боргом ТОВ перед цим нерезидентом за процентною позикою, отриманою до 20.06.2023 р. та за якою існувала заборгованість за процентами на 24.02.2022 р., в силу чого погасити її не маємо змоги через норму пп. 28 п.14 Постанови НБУ №18?
    20.06.2025430
  • Особливості ЗЕД для ФОПа - "єдинника" ІІІ групи: уточнення місця діяльності
    ФОП на ЄП групи ІІІ має валютний рахунок, надає послуги, перебуваючи в Україні, але отримує виручку від іноземних замовників за послуги на свій валютний рахунок. У заявці на ЄП зазначено місце проведення госпдіяльності "Надання послуг на території України". Чи треба додати "і поза її межами"? Форму №20-ОПП ФОП не подавав
    04.06.202567
  • Експорт обладнання та придбання ТМЦ за кордоном
    Підприємство планує виконувати роботи за кордоном згідно ЗЕД-контракту, вивозячи для цього обладнання, придбане в Україні. Також передбачається закупівля невеликої кількості ТМЦ безпосередньо за кордоном для потреб виконання робіт. Як правильно організувати отримання оплати за експортоване обладнання? Як здійснювати розрахунки за придбані за кордоном ТМЦ та які особливості їх придбання?
    21.05.202547
  • Чи можна імпортувати товар резидентом Дія. Сіті без митного оформлення?
    Резидент Дія. Сіті, платник ПнВК, неплатник ПДВ, оплатив іноземному постачальнику основний засіб вартістю до 600 євро. Чи обов'язково розмитнювати цей товар? Чи можна поставити на баланс основний засіб, якщо директор отримає його за кордоном і ввезе в Україну без декларування? Чи обкладатиметься така операція ПнВК? Які валютні ризики є у цьому випадку?
    11.04.202537