• Посилання скопійовано

Чи можна кошти від ЗЕД-діяльності відразу зараховувати на рахунки в іноземному банку?

Підприємець – платник ЄП відкриває рахунок в одній з країн ЄС. ФОП надає послуги (експорт, ЗЕД) підприємствам країн ЄС. Чи має він право отримувати оплату від своїх покупців (податкових резидентів країн ЄС) на свій рахунок в ЄС?

Отримувати виручку від здійснення ЗЕД-діяльності відразу на рахунки, відкриті у банках країн ЄС, не передбачено.

Дійсно, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №2473 резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

До резидентів Закон №2473 зараховує, зокрема, фізосіб - підприємців, зареєстрованих згідно із законодавством України.

Що ж таке валютна операція? Це операція, що має хоча б одну з таких ознак (ч. 1 ст. 1 Закону №2473):

а) операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта;

б) торгівля валютними цінностями;

в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (ч. 4 ст. 5 Закону №2473).

Відповідно до п. 1 ч. 4 р. І Положення №2  розрахунки за експорт товару відносяться до поточних валютних торгівельних операцій. А відповідно до п. 31 розд. IV Положення №2 розрахунки, а також перекази за валютними операціями, зазначеними в т.ч. у п. 28 р. розд. IV Положення №2 – а тут як раз мова про поточні торгівельні валютні операції між резидентом та нерезидентом, здійснюються виключно через рахунки в банках. Теж випливає із ч. 1 ст. 7 Закону №2473, п. 16 Положення №5.

Що ж мається на увазі під словом «банк»?

Відповідно до останнього абзацу п. 2 р.І Положення №2 інші терміни, які використовуються в цьому Положенні, уживаються в значеннях, визначених у Законі №2473 та інших законах України і нормативно-правових актах НБУ.

А відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону №2473 та абз. 16 п. 2 Положення №5 термін "банк" вживається у значенні, визначеному Законом №2121.

Банк - юрособа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків (ст. 2 Закону №2121).

Таким чином, вважаємо, що розрахунки за ЗЕД-договором за експорт товарів/робіт/послуг мають проводитися виключно через рахунок в українських банках, відомості про які внесені до Держреєстру банків України. Втім, оскільки НБУ ще не надавало роз’яснень із цього приводу - радимо звернутися до нього із запитом.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Катерина Калашян

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/ЗЕД

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ЗЕД»

  • Оплата з корпоративної картки за ЗЕД-контрактом
    ТОВ уклало ЗЕД-контракт на поставку обладнання. Оплату частково здійснено з поточного рахунку. На корпоративній картці підприємства є валюта. Чи можлива оплата в готівковій формі? Чи можна провести оплату з корпоративної картки?
    02.05.202418
  • Валютний нагляд при реекспорті товарів, поміщених у митний режим «митний склад»
    Підприємство закуповує продукцію у митному режимі «митний склад» у нерезидента, потім – реекспорт нерезиденту. Як завершується валютний нагляд поставки товару нерезиденту? Якщо це прирівнюється до імпорту без увезення в Україну, банк завершує нагляд після зарахування коштів від нерезидента на рахунок нерезидента в разі продажу нерезиденту продукції за межами України. Імпорт закривається у сумі собівартості товару, від якого надійшла виручка, чи у всій сумі виручки за реекспорт, незважаючи на його собівартість? Тобто у разі реекспорту нижче собівартості при надходженні виручки у повному обсязі, банк знімає повністю валютний нагляд по імпорту, чи буде виникати недоотримання коштів?
    30.04.202415
  • Товар імпортовано частинами, а продається як один виріб: що з УКТ ЗЕД?
    Підприємство поставляє складне хімічне обладнання - змішувач, який складається із багатьох частин. Головна частина - корпус, імпортується і складає 78% вартості змішувача.Чи можна для змішувача застосувати код УКТ ЗЕД, що відповідає УКТ ЗЕД корпусу та в податковій на змішувач поставити позначну імпортований товар?
    21.03.202467
  • Дата подання експортної митної декларації та дата її оформлення різні: коли визнати ПЗ та дохід?
    Підприємство-експортер подало митну декларацію до оформлення 31.01.2024 р. Завершення митного оформлення 01.02.2024. Курс в МД зафіксований станом на 31.01.2024. Коли підприємство має скласти ПН та за яким курсом? Як відобразити експорт товарів в бухгалтерському обліку?
    20.02.202475
  • Особливості та наслідки переведення боргу у ЗЕД
    У компанії були борги перед нерезидентом за постачання палива у 2021-2022 роках. У 2023 році інший нерезидент сплатив ці борги і тепер борги компанії перейшли до цього нерезидента. Передбачається оформлення 3-стороннього договору переведення боргу. Чи є якісь особливі вимоги до оформлення цієї угоди та податкові ризики від такої операції? Чи має значення дата цього договору?
    08.01.2024281