Підприємство укладає перший ЗЕД-договір на експорт: які дії експортера?

По-перше, реєстрація на митниці не потрібна аж до початку митного оформлення товару. Передплату за товар можна отримати без реєстрації підприємства на митниці.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку №552 взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці:

1. за зверненням таких осіб, у тому числі засобами електронного зв’язку, до відповідних підрозділів митниць;
2. при першому здійсненні такими особами операцій з товарами, контроль за якими відповідно до МКУ та інших актів законодавства України покладено на митниці ДФС.

По-друге, з 7 лютого 2019 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять  365 календарних днів відповідно до п. 21 розділу ІІ Положення №5. До цієї дати діяв строк 180 к.д. Очевидно, що для нових ЗЕД-операцій, які здійснюються після 7 лютого, цей строк становитиме 365 днів.

Граничні строки розрахунків, зазначені в п. 21 розд. II Положення №5, не поширюються на операцію з експорту, імпорту товарів (включаючи незавершені розрахунки за операцією), сума якої (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату здійснення операції) є меншою, ніж розмір, установлений для фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу згідно із Законом №1702, крім дроблення операцій з експорту товарів або дроблення валютних операцій. На даний час цей розмір складає 150000 грн відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1702.

Це означає, що за операціями, сума яких не перевищує приблизно 5500 доларів США (за курсом НБУ на дату останньої операції - платежу або поставки), валютного нагляду не буде, і пеня за ненадходження валюти або імпортного товару (послуги) на цю суму не буде нараховуватися навіть, якщо валюта або товар (послуга) взагалі не надійдуть від нерезидента.

Якщо операція за своїм обягом потрапляє під валютний контроль, то пеня буде нараховуватися на всю суму такої операції без її зменшення на «неконтрольовану» суму в еквіваленті 150 000 грн. Наприклад,  якщо порушений граничний термін за операцією на суму 100 000 доларів США, то сума цієї операції для цілей нарахування пені не буде зменшуватися на 5 500 доларів США.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону про валюту порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із ст. 13 Закону про валюту, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Інструкцією №7 регламентовано порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

По-третє, якщо товар не буде експортовано в рахунок отриманої передплати, то заборгованість резидента перед нерезидентом спочатку може розглядатися як прострочена заборгованість, а згодом вона може перетворитися на безнадійну – якщо її не буде повернуто протягом терміну позовної давності. Списання безнадійної заборгованості не тягне за собою нарахування ПДВ. На дату отримання передплати від нерезидента ПДВ також не нараховується відповідно до п. 187.11 ПКУ.