Чи правомірно включення послуг тимчасового зберігання на митному складі до первісної вартості не розмитнених ТМЦ?

Запитання:

Підприємством імпортовані комплектуючі для власного виробництва продукції та товари для подальшого продажу, які розміщено на складі тимчасового зберігання до виникнення необхідності розмитнення. За зберігання ТМЦ щомісячно зберігач нараховує послуги зберігання. Бухгалтер, керуючись п. 9 П(С)БО 9, та п. 2.2 Методичних рекомендацій щодо обліку запасів, критеріями виявлення ризиковості контролючими органами операцій за структурою фінансової звітності, щомісячно включає ці послуги до первісної вартості таких не розмитнених ТМЦ.  Чи є правильною дія бухгалтера щодо включення послуг тимчасового зберігання на митному складі до первісної вартості не розмитнених ТМЦ? 

Відповідь:

Відповідно до абз. 8 п. 9 П(С)БО 9 та п. 2.8 Методичних рекомендацій №2 у разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, вони можуть оцінюватися та відображатися у бухгалтерському обліку за справедливою вартістю з наступним коригуванням до собівартості.

Про те, як облікувати імпортовані товари, які не розмитнені та знаходяться на складі тимчасового зберігання, читайте тут>>

Щодо відображення в обліку витрат на оплату послуг тимчасового зберігання на митному складі зазначимо таке.

У абз. 6 п. 9 П(С)БО 9 наведено складові транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ). До них належать:

• витрати на заготівлю запасів;
• оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів. 

Мінфін у листі від 27.02.2003 р. №053-2920 зазначав, що будь-які витрати підприємства, пов'язані з транспортуванням запасів від постачальників (станцій, причалів) до місця їх використання, вважаються ТЗВ. Належність витрат до різних предметів перевезень і об'єктів витрат визначається на підставі первинних документів.

Тобто П(С)БО 9 чітко визначає склад ТЗВ. Витрати тимчасового зберігання товарів сторонніми організаціями до них не належать.

У п. 23 Методичних рекомендації №145, наведено перелік статей, за якими групують витрати на збут.  До цього переліку, зокрема, включено:

• оплату за тимчасове зберігання товарів на складах сторонніх підприємств (пп. 7);
• інші витрати, пов'язані із зберіганням, підсортуванням, обробленням, пакуванням і передпродажною підготовкою товарів (продукції) (пп. 12).

Таким чином, є всі підстави витрати на оплату послуг тимчасового зберігання на митному складі відображати у складі витрат поточного періоду (витрат на збут чи інших операційних витрат).

Для отримання позиції податкових органів щодо цього питання підприємство може скористатися правом, наданим йому п. 52.1 ПКУ, та звернутися (з детальним описом своєї ситуації) до контролюючих органів за наданням йому безоплатної ІПК з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

При цьому, згідно з п. 52.4 ПКУ індивідуальні податкові консультації надаються:

• в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями;
• у письмовій формі – контролюючими органами в АР Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

***

Також читайте:

• Договір зберігання: облікові аспекти 
• Юридичне оформлення договору зберігання