Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Консультує "Вісник. Офіційно про податки".
Земельний податок — обов’язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 ПКУ).
Нарахування фізособам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку. Сплатити податок потрібно протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Податкове зобов’язання — сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (пп. 14.1.156 ПКУ).
Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) — плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що стягується з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 ПКУ).
Пеня — сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп. 14.1.162 ПКУ).
Пунктом 56.18 ПКУ визначено, що з урахуванням строків давності, передбачених ст. 102 ПКУ, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов’язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції було сплачено, вони підлягають зарахуванню у рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов’язань або поверненню в порядку, встановленому ст. 43 ПКУ (п. 57.4 ПКУ).
Отже, у разі надходження до контролюючого органу ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків або рішення суду після закінчення граничного строку сплати суми податкового (грошового) зобов’язання нарахована сума в інтегрованій картці платника податку підлягає виведенню до окремого реєстру або скасуванню структурним підрозділом, який склав податкове повідомлення-рішення.
Водночас у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов’язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов’язання (його частини) скасовується (п. 129.2 ПКУ).
