• Посилання скопійовано

КІФ – не фінансова установа: що з відсотками за отриманою позикою?

З 01.01.2024 року корпоративні інвестиційні фонди (КІФ) втратили статус фінансових установ. Чи може підприємство зменшувати суму оподаткованого прибутку на суму нарахованих відсотків за позику, надану підприємству КІФом з 01.01.2024 року?

З 01 січня 2024 року набрав чинності Закон «Про фінансові послуги та фінансові компанії», і з цієї дати втрачає свою чинність Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Важливо, що законодавством визначено новий перелік фінансових послуг та надано нове визначення поняттю «фінансова установа». Так, фінансовими установами є надавачі фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії. Більш детально ми про це писали тут.

До фінансових послуг віднесено: страхування, надання коштів та банківських металів у кредит, залучення коштів та банківських металів, що підлягають поверненню, фінансовий лізинг,  факторинг, надання гарантій, торгівля валютними цінностями, фінансові платіжні послуги, фінансові послуги, що надаються в межах професійної діяльності на ринках капіталу, передбаченої ч. 2 ст. 41 Закону про ринки капіталу та організовані товарні ринки" (ст. 4 Закону про фінансові послуги та фінансові компанії)

І саме з початку  січня 2024 р. недержавні пенсійні фонди та корпоративні інвестиційні фонди втратили статус фінансових установ, а діяльність, яку вони здійснюють, відтепер не відноситься до фінансових послуг. Більш детально про це – тут.

Та незалежно від того, чи є КІФ фінансовою установою, чи ні, у податківців виникає питання саме про наявність ділової мети при включенні у витрати відсотків за позикою, отриманою від КІФ.

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп. 14.1.231 ПКУ).

Абзацом шостим пп. 14.1.231 ПКУ прямо передбачено, що цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 ПКУ, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність розумної економічної причини (ділової мети), у випадках, визначених пп. 140.5 ПКУ, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 ПКУ (Узагальнююча ПК від 13.01.2022 р. № 11).

Тобто, поняття ділової мети використовується тільки в контексті операцій з нерезидентами під час застосування правил трансфертного ціноутворення.

Але податківці часто визначають і «оцінюють» економічний ефект також і при перевірці резидентів, про що свідчить наявна судова практика, зокрема постанова від 07.07.2020 р. у справі №440/3633/19 та від 24.02.2021 р. у справі №640/24989/19.

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ  об’єкт оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Так, фінансові витрати за відсотками відповідно до пп. 4 П(С)БО 31 визнаються витратами того звітного періоду, за який вони були нараховані, тобто визнані зобов'язаннями (крім капіталізованих фінансових витрат – такі суми не визнаються витратами при нарахуванні процентів, а включаються до собівартості кваліфікаційного активу, крім суб'єктів малого підприємництва – для них діє загальне правило нарахування).

Від себе зауважимо, що податкових різниць щодо суми нарахованих відсотків за позикою, наданою резидентом, ПКУ не передбачено. Питання щодо розрахунку податкових різниць за борговими зобов’язаннями з нерезидентами ми розглядали тут.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Пантюхова Анна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Держрегулювання/Інше

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Інше»

  • КІФ – не фінансова установа: що з відсотками за отриманою позикою?
    З 01.01.2024 року корпоративні інвестиційні фонди (КІФ) втратили статус фінансових установ. Чи може підприємство зменшувати суму оподаткованого прибутку на суму нарахованих відсотків за позику, надану підприємству КІФом з 01.01.2024 року?
    14.05.202436
  • Чи заборонено відраховувати кошти профспілкам на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу під час воєнного стану?
    Чи заборонено протягом дії воєнного стану проводити відрахування первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, у добровільному порядку за наявності у роботодавців такої можливості з віднесенням на витрати діяльності підприємства?
    19.04.202428
  • Чи може неприбуткова організація надати благодійну допомогу ЗСУ?
    В статуті неприбуткової оргазації передбачено наукові розробки, дослідження та інше у галузі права, а надання благодійної допомоги не передбачено. Чи може така організація придбати товар для подальшої безоплатної (благодійної) передачі ЗСУ? Як звітувати за такою операцією?
    17.04.202441
  • З немонетарної заборгованість переводиться в монетарну і назад: що з курсом?
    У 2021 р. резидент отримав авансову оплату за товар від нерезидента. В січні 2022 р. підписано додаткову угоду щодо повернення передплати. Заборгованість переведено до складу монетарної. Після введення валютних обмежень на період воєнного стану оплата не була проведена. Підприємство визначало курсові різниці на дату балансу. У 2024 р. вирішено все ж здійснити відвантаження. Як визначити курс, за яким монетарна заборгованість переводиться до складу немонетарної?
    15.04.202437
  • Порушення при ввезенні гуманітарної допомоги
    Громадська організація імпортувала гуманітарну допомогу - легковий авто для передачі ЗСУ і кабель для ремонту дронів. Але авто передане учаснику бойових дій, який працює волонтером в ГО, а кабель використовується самою ГО для ремонту дронів, а не переданий ЗСУ. Чи є порушення?
    10.04.202440