Як визначити кінцевого бенефіціара?

Відповідно до пп. 14.1.146-1 ПКУ для цілей ПКУ термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)» вживається у значенні, наведеному в Законі №361.

Далі дивимося довге визначення цього терміну, наведене в п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону №361:

«Кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція.

Кінцевим бенефіціарним власником є:

• для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
• для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння);
• для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів.

Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.

Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння.

При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права».

Отже, контролером є тільки фізична особа, яка має вирішальний вплив на діяльність відповідної особи.

Найперша ознака вирішальності (прямий вирішальний вплив) – володіння понад 25% статутного капіталу або прав голосу юрособи. В ситуації, що розглядається, ця умова не виконується. Тому дивимося далі.

Непрямий вирішальний вплив – це якщо фізична особа володіє понад 25% статутного капіталу або прав голосу юрособи через пов’язаних осіб (наприклад, через членів сім’ї – див. п. 70 ч. 1 ст. 1 Закону №361). 

Якщо і ця умова не виконується, то в іноземній корпоративній компанії немає контролера (кінцевого бенефіціарного власника).

Щожо українського підприємства, то, як зазначено в запитанні, 40% вкладу належить українському бенефіціару. Отже, такий український бенефіціар є кінцевим власником (контролером) стосовно такого українського підприємства.