В мережі інтернет є лише посилання на загальні ознайомчі статті та посібник "Посібник народного підприємця". Згідно з змістом вказаних статтей, їх автор посилається на окремі норми Конституції України (в частині статусу людини).
Утворена в певному місті територіальна громада здійснює реєстрацію народного підприємця, про що видає відповідне свідоцтво (схоже на свідоцтво ФОП), після чого так званий народний підприємець може здійснювати діяльність в сфері виробництва та/або надання послуг, при цьому не стаючи на облік в органи ДФС та не сплачуючи жодних податків та інших платежів (лише 1% від обороту на розвиток територіальної громади). Така практика впроваджена вже в декількох областях та непомітно, але впевнено, набирає популярності.
Тож, якщо у місті є створена територіальна громада, то доцільно звернутися саме до неї та з'ясувати всі особилвості оформлення народного підприємця. Але наразі не має правової сторони питання, тобто ніде у законодавстві не має згадки про народного підприємця. Саме тому при укладанні договорів між наробним підприємцем з підприємцями або з підприємствами може виникати питання правомірності їх укладання. Та не слід забувати, за ст. 50 ЦКУ вказано, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
У такому разі при укладанні договорів доведеться вказувати стороною фізособу, й тоді відповідно до п. 168.1 ПКУ буде виникати обов’язок у підприємця або підприємства щодо оподаткування ПДФО за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5% нарахованого доходу такій фізособі.