Подання звітності у разі припинення підприємницької діяльності

Запитання: Підприємець-«єдинник» подав заяву держреєстратору про припинення підприємницької діяльності 29.09.2016 р. У банку закрив рахунки. Але в податковій декларацію за півріччя не прийняли, сказали здати декларації за півріччя і за 9 місяців та сплатити штраф 170 грн. Підприємець намагався здати декларацію в «єдине вікно», але не прийняли, адже є факт припинення підприємницької діяльності. Що робити? Чи треба подавати декларації в друкованому вигляді до податкової?

Відповідь:

Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця слід керуватися Законом про держреєстрацію, зокрема ч. 4 ст. 18. У разі державної реєстрації припинення за рішенням підприємця фізособа:

— подає держреєстратору Заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця за її рішенням (форма затверджена наказом Мін'юсту від 06.01.2016 р. №15/5; далі — Заява);

— пред'являє свій паспорт громадянина України (тимчасове посвідчення громадянина України, або паспортний документ іноземця, або посвідчення особи без громадянства, або посвідку на постійне чи тимчасове проживання).

У разі подання документів представником додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі).

Проте подання Заяви ще зовсім не означає настання факту припинення підприємницької діяльності підприємця. Згідно з ч. 7 ст. 4 Закону про держреєстрацію фізособа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного держреєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізособою. Внесені відомості є підставою для зняття підприємця з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України. А відповідно до ст. 26 Закону про держреєстрацію розгляд документів, поданих для проведення реєстраційних дій, здійснюється протягом 24 годин після надходження, крім вихідних та святкових днів (щоправда, на практиці цей строк є більшим).

Однією з умов зняття підприємця з податкового обліку є встановлення факту відсутності заборгованості перед бюджетом щодо сплати платежів, контроль за справлянням яких здійснює податковий орган.

Для зняття з податкового обліку в органах ДФС слід керуватися нормами Порядку №1588. Зняття з обліку самозайнятих фізосіб як платників податків у контролюючих органах здійснюється згідно з п. 11.22 Порядку №1588. Підставою для зняття підприємця з обліку є відомості, отримані від держреєстратора. I дата зняття з обліку відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення (такі дані передаються до Єдиного державного реєстру із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку).

Увага: державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізособи не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності, та не змінює строків, порядку виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Підпункт 6 п. 11.22 Порядку №1588 наголошує, що після держреєстрації припинення фізособа продовжує обліковуватися у контролюючих органах як фізична особа — платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності.

Така фізособа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати податковому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення.

Утім, незважаючи на те що у Порядку №1588 сказано про річну податкову декларацію, вважаємо, що при визначенні строків подання останньої декларації підприємцем слід виходити саме із системи оподаткування та звітного періоду, який застосовував підприємець до припинення своєї діяльності. Погоджуються з нами і фахівці ДФС (ЗIР, підкатегорія 132.02).

Отже, якщо припинення діяльності здійснює підприємець на загальній системі оподаткування або на спрощеній (перша або друга група), то останнім звітним періодом для нього є рік (п. 177.11 та абз. 1 п. 294.1 ПКУ). Як наслідок, підприємці на загальній системі подають таку річну декларація згідно з пп. 49.18.5 ПКУ протягом 40 к. д., наступних за останнім днем звітного року, а платники ЄП першої або другої групи — протягом 60 к. д., наступних за останнім днем звітного року згідно з пп. 49.18.3 ПКУ.

Якщо ж діяльність припиняє платник ЄП третьої групи, то декларацію слід подати, враховуючи квартальний звітний період. Згідно з пп. 49.18.2 ПКУ, строк подання — 40 к. д., і декларації платника ЄП у цьому разі подаються за півріччя, три квартали та рік. Враховуючи, що дата подання Заяви — 29.09.2016 р., платник ЄП третьої групи зобов'язаний востаннє відзвітувати за три квартали.

Крім цього, податківці у ЗIР зауважують: якщо при цьому зазначені фізособи були платниками інших податків і зборів, то останнім звітним (податковим) періодом для подання звітності з відповідного податку (збору) буде звітний (податковий) період, установлений ПКУ для такого податку (збору), в якому прийнято рішення про припинення. Подання податкової звітності з відповідного податку (збору) за останній звітний (податковий) період здійснюється у строки, визначені п. 49.18 ПКУ, виходячи з базового звітного (податкового) періоду, встановленого для такого податку (збору).

I тільки за неподання або несвоєчасне подання декларацій згідно з п. 120.1 ПКУ виникають підстави для накладення штрафу в розмірі 170 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Декларація вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм п. 48.3 та 48.4 ПКУ, про такі порушення платник податків повідомляється письмово із зазначенням причин відмови. Якщо немає змоги подати звітність засобами електронного зв'язку в електронній формі, підприємець звітує в паперовій формі. Тому якщо контролюючі органи повідомили про неприйняття податкової декларації за півріччя, то, справді, на підприємця, який переподає таку декларацію тепер, чекає штраф у розмірі 170 грн.

Насамкінець нагадаємо, що податківці мають право на проведення документальної перевірки за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених ПКУ (п. 11.9 Порядку №1588).