Податківці у підкатегорії 107.01.03 ЗІР надали відповідь, що згідно зі ст. 1 Закону №959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, користуються зазначеним правом, якщо вони зареєстровані як підприємці у порядку, визначеному законом (ч. 2 ст. 5 Закону №959).
Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом №2473-VIII «Про валюту і валютні операції», іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України, прийнятими відповідно до Закону №2473.
Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (ч. 4 ст. 5 Закону №2473).
Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 року №5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених Положенням №5 заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.
Відповідно до абзацу 1 п. 16 розд. I Положення №5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.
Пунктом 108 розд. X Положення №5 передбачено, що зарахування коштів в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів здійснюється банками через розподільчі рахунки у визначених Положенням №5 випадках.
За поточними рахунками в іноземній валюті суб’єктів господарювання – резидентів (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців) здійснюються операції, що не суперечать вимогам законодавства України, уключаючи, зокрема, операції за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами) (пп. 2 п. 109 розд. X Положення №5).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розд. XIV ПКУ.
Згідно з пп. 3 п. 291.4 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлена у розмірі 5 відс. доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку (пп. 2 пп. 293.3 ПКУ).
Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пп. 292.3 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (пп. 292.5 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пп. 292.6 ПКУ).
Враховуючи викладене, датою надходження коштів в іноземній валюті є дата зарахування банком коштів з розподільчого рахунка на відповідний поточний рахунок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи. При цьому для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України. Показники, виражені в іноземній валюті перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату їх отримання.
При цьому, розрахунок курсової різниці, яка виникає при продажу іноземної валюти фізичної особи – підприємця, та включення такої курсової різниці до доходу платника єдиного податку, нормами ПКУ не передбачено.