Розрахунок мінімального податкового зобов’язання для підприємця - "єдинника"

Мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ)

Відповідно до пп. 14.1.114-2 ПКУ, мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

З наведеного випливають такі висновки:

• МПЗ розраховується тільки стосовно сільгоспугідь, якими користується (на правах власності, оренди, суборенди, емфітевзису, постійного користування) платник податку;
• МПЗ спершу визначається за кожноюділянкою окремо. Сума МПЗ за всіма ділянками є загальним МПЗ.

У пп. 38-1.2 ПКУ наведені ділянки, за якими МПЗ не визначається. 

При передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (пп. 38-1.3 ПКУ). Тобто, МПЗ розраховується тільки фактичними користувачами сільгоспугідь стосовно таких угідь.

Тож, якщо ФОП орендує земельні паї (ділянки) які відносяться до сільгоспугідь, і ці ділянки не відносяться до тих, що наведені в пп. 38-1.2 ПКУ, ФОП зобов’язаний розраховувати МПЗ і заповнювати додаток 1 до декларації з ЄП за грудень.

Як розраховувати МПЗ?

Детально особливості розрахунку ми розглядали тут.

Увесь розрахунок складається з таких етапів:

1. Розраховують МПЗ;

2. Розраховують податки, сплачені з земельних ділянок;

3. Визначають різницю між загальним МПЗ і сплаченими податками.

Всі ці розрахунки наводять в додатку 1 до декларації за грудень.

Якщо визначена на третьому етапі різниця позитивна, на її суму збільшують загальне податкове зобов’язання з ЄП, належне до сплати до бюджету.

Перший етап. Розрахунок МПЗ

Розраховують за формулами, наведеними в ст. 38-1 ПКУ.

Детально про ці формули ми писали тут.

Приклад 1.

ФГ на ЄП (2%) використовувало на умовах оренди (у фізосіб) дві земельні ділянки, протягом всього 2022 року (12 місяців), НГО першої 300 000 грн, другої 350 000 грн.

Тоді МПЗ першої ділянки 12 000 грн (300 000 х 0,04 х 12 : 12), другої 14 000 грн (350 000 х 0,04 х 12 : 12).

Загальне МПЗ 28 000 грн (12 000 + 14 000).

Щодо коефіцієнта, який застосовується у формулі. Він складає 0,05. Але для 2022 р.і 2023 р., згідно з п. 67 підр. 10 розд. ХХ ПКУ його розмір 0,04.

Розрахунок МПЗ виконують в розділі І додатку 1 до декларації.

Другий етап. Розрахунок сум податків, сплачених із земельних ділянок

Перелік таких податків наведено:

• для платника ЄП групи 3, у якого сільгоспчастка більше 75% - в пп. 297-1.3 ПКУ;
• менше 75% - в пп. 297-1.4 ПКУ.

Суми цих податків наводяться в розділі ІІ додатку 1 до декларації. Кожен окремий податок наводиться в окремому рядку. До кожного рядка наводиться посилання під декларацією, де дається пояснення, яку суму податку зазначати.

Якщо протягом всього року ФОП був на ЄП, орендував земельні ділянки (паї) у фізосіб, і сільгоспчастка менше 75%, не мав найманих працівників, він повинен брати до розрахунку такі сплачені податки:

• ЄП, сплачений платником ЄП третьої групи у розмірі, пропорційному частці сільськогосподарського товаровиробництва такого платника за податковий (звітний) рік, розрахованій відповідно до пп. 14.1.262 ПКУ;
• ПДФО та ВЗ з доходів фізосіб за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, за податковий (звітний) рік.

Якщо умови діяльності ФОП будуть інші, він братиме до розрахунку інші податки (див. пп. 297-1.3, пп. 297-1.4 ПКУ, посилання до рядків додатку в кінці додатку). 

Важливий момент

Скрізь у ПКУ, де мова йде про МПЗ, сказано про сплачені податки за відповідний рік. А не про нараховані податки за цей рік.

Якщо розуміти буквально, то, наприклад, якщо ПДФО і ВЗ утримали з орендної плати 2022 року, але не перерахували до бюджету у 2022 році, а перерахували у 2023 році, то такі ПДФО і ВЗ до розрахунку МПЗ за 2022 рік не включаються. 

Разом з тим згідно із п. 66 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ при визначенні МПЗ 2022 року до загальної суми сплачених податків за 2022 рік включаються також суми сплачених податків, зборів, платежів, сплачених у 2021 році в рахунок податкових зобов’язань з цих податків, зборів, платежів 2022 року. Тобто, податки, сплачені у 2021 році авансом за 2022 рік, можна буде включити до суми сплачених податків 2022 року. Причому на наступні роки це правило вже не поширюватиметься.

Окрім того, згідно з пп. 297-1.3, пп. 297-1.4 ПКУ у сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Думка податкової щодо цього питання нам не відома. Тому для уникнення непорозумінь з податковою рекомендуємо отримати ІПК. Ми поки виходимо з буквального розуміння - до розрахунку беремо тільки сплачені в межах календарного року податки, нараховані за цей самий рік.

Приклад 2.

Початкові дані прикладу 1.

За 2022 рік сплачено ЄП групи 3 (5% і 2%) – 20 000 грн.

Сільгоспчастка за 2022 рік - 40%.

Орендна плата за першу ділянку, орендовану у фізособи – 30 000 грн., з якої утримано ПДФО 5 400 грн., ВЗ 450 грн.

За другу ділянку, орендовану у фізособи – також 30 000 грн., з якої утримано ПДФО 5 400 грн., ВЗ 450 грн.

Всього сума податків з земельних ділянок за 2022 рік – 19 700 грн. (20 000 х 40% + 5 400 + 450 + 5 400 + 450).

Третій етап. Визначення різниці

Відповідно до п. 297-1.3 та п. 297-1.4 ПКУ платники ЄП групи 3 повинні розрахувати зазначену різницю, віднявши від загального МПЗ за звітний рік загальну суму сплачених протягом звітного року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

За даними прикладів 1 і 2 різниця складає 8 300 грн. (28 000 – 19 700). Ця різниця наводиться в рядку 04 розділу ІІ додатка 1 до декларації.

Відповідно до п. 297-1.7 ПКУ при позитивному значенні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник єдиного податку другої аботретьої групи зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації за податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення.

Ця різниця, за даними прикладу 2 - 8 300 грн, відображається в рядку 03 декларації. 

В рядку 04 відображається сума ЄП (2%) (з рядка 02) і сума зазначеної різниці, яка сплачується до бюджету у строк сплати ЄП (2%) за грудень 2022 року (до 31.01.2023 р).

Читайте також:

• Мінімальне податкове зобов’язання за землю: новація Закону №1914
• Мінімальне податкове зобов’язання за землю з території бойових дій: що треба знати?
• Як визначається мінімальне податкове зобов’язання фізосіб?
• Як «єдиннникам» зі спецгрупи відзвітувати за загальне мінімальне податкове зобов’язання за 2022 рік?
• Хто має сплачувати мінімальне грошове зобовʼязання при оренді землі?
• Декларація ЄП за ставкою 2% за грудень 2022 року