Прощення позики від нерезидента у платника ЄП (2%)

Бухгалтерський облік

Про особливості бухобліку відсоткової позики, отриманої в іноземній валюті від нерезидента, можна прочитати тут.

Заборгованість за довгостроковою позикою обліковується за кредиті субрахунку 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті». Поточна заборгованість за довгостроковою позикою за кредитом субрахунку 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями в іноземній валюті».

Прострочена позика за кредитом субрахунку 606 «Прострочені позики в іноземній валюті». Позика, отримана строком до одного року, може обліковуватися за кредитом субрахунку 685. Нараховані відсотки обліковуються за кредитом субрахунку 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками».

Відповідно до п. 5 НП(С)БО 11, якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Таким чином, очевидно, що якщо нерезидент прощає заборгованість за позикою і нарахованими відсотками, така заборгованість списується з балансу із визнанням доходів: Дт 506, 612, 606, 685, 684 Кт 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».

Щоправда, є інша думка з цього питання, яка базується на нормі п. 5 НП(С)БО 15, згідно якої під час зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу, визнається дохід (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства).

Про які внески йде тут мова, в чинних нормативних документах з бухгалтерського обліку не уточнюється. Тобто, не зрозуміло, чи до поняття внесків відносяться будь-які суми коштів, отримані від учасників, чи тільки ті суми коштів, які отримані як внесок до капіталу підприємства – статутного чи додаткового.

Для уникнення можливих непорозумінь з контролюючими органами, якщо підприємство бажає класифікувати списану заборгованість як внесок учасника до складу додаткового капіталу, рекомендуємо оформити таку операцію відповідним чином. Наприклад, в додатковій угоді, якою оформляється списання, зазначити, що списана заборгованість є внеском до складу додаткового капіталу. Разом з тим слід перевірити у статутних документах підприємства, чи немає для цього заборони.

Отже, якщо оформити списання заборгованості як внесок до складу додаткового капіталу, така операція відображається проводкою: Дт 506, 612, 606, 685, 684 Кт 422 «Інший вкладений капітал».

Але за якою вартістю відображати списання?

В розглядуваній ситуації зобов’язання перед нерезидентом за позикою і відсотками визначене в іноземній валюті. З токи зору НП(С)БО 21 така заборгованість є монетарною, тобто, планується її погашення грошовими коштами. А згідно з п. 8 НП(С)БО 21 на дату здійснення господарської операції за монетарними статтями в іноземній валюті визначають курсові різниці.

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат) (п. 8 НП(С)БО 21). Тобто, доходи від курсових різниць відображають на субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці», а витрати на субрахунку 945 «Втрати від операційної курсової різниці».

Причому, на жаль, нормами НП(С)БО 21 не передбачена можливість в розглядуваній ситуації списувати курсові різниці за рахунок додаткового капіталу (ми писали про це тут).

Таким чином, списання заборгованості (Дт 506, 612, 606, 685, 684 Кт 422 чи 717) здійснюється за курсом НБУ на дату списання.

Поряд з цим відображається курсова різниця: Дт 506, 612, 606, 685, 684 Кт 714 (позитивна) чи Дт 945 Кт 506, 612, 606, 685, 684 (від’ємна).

На яку дату відображати списання та яким документом оформити?

Підставою для списання є додаткова угода до первісного договору позики, якою нерезидент прощає заборгованість. На підставі угоди доречно також оформити бухгалтерську довідку.

Дата такої угоди буде датою, на яку слід відобразити списання заборгованості.

Оподаткування єдиним податком (2%)

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ПКУ доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.

В пп. 292.3 ПКУ наведені такі види доходу, як безоплатно отримані товари, послуги, а також (для платника ЄП, який є платником ПДВ), сума кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Разом з тим до складу доходу платника ЄП не включаються, серед іншого, суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника ЄП до статутного капіталу такого платника (див. пп. 8 п. 292.11 ПКУ).

На наш погляд, наведені норми свідчать про те, що списана заборгованість включається до складу доходу підприємства, який оподатковується ЄП (2%).

До складу доходу, який оподатковується ЄП (2%), включаються в тому числі позитивні курсові різниці (Дт 506, 612, 606, 685, 684 Кт 714). У всякому разі, така думка податкової, яку вона наводить у багатьох своїх консультаціях, включаючи відповідь на питання в підкатегорії 108.01.02, ЗІР: «Чи включаються до доходу ЮО – платника ЄП третьої групи курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти?».