Плата за ліцензійним договором: чи завжди є роялті?

Відповідно до пп. 14.1.225 ПКУ, роялті - це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Водночас, не вважаються роялті платежі, отримані:

• як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання "кінцевим споживачем") – наприклад, це придбання бухгалтерської програми 1С або антивірусної програми для власних потреб, зазвичай в цьому випадку покупець відображає придбання нематактиву;
• за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра) – маються на увазі скачані або передані через інтернет програми, копії електронних книг, записів тощо;
• за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи – це придбання носіїв (диски, флешки) з екземпляром об’єкта інтелектуальної власності для власного використання або продажу ;
• за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;
• за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем;

Таким чином, якщо замовником придбавається примірник (копія) запису майстер-класу, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника, зазначений платіж не є роялті, а є винагородою (тобто витратами замовника), яка сплачується згідно з умовами ліцензійного договору.

Слід  також зауважити, що ліцензійний договір – це договір передачі права використання щодо об’єкта інтелектуальної власності (ч. 1 ст. 1109 ЦКУ). Таким чином,  ліцензійний договір – це передача лише невиключного права,  також у договорі є такий об’єкт як ліцензія, що передається. Це ті ключові аспекти, які відрізняють даний договір від інших подібних договорів зі сфери інтелектуальної власності.