Єдиний податок під час лікарняного або декрету можна не платити, якщо подати заяву до ДПС

Звернімося до норм ПКУ. Підпунктом 295.5 ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку:

1) протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки;

2) за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Таке звільнення відбувається за умови подання заяви до органу ДПС щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

В інших випадках ПКУ не передбачає звільнення від сплати єдиного податку, у разі якщо фізособа-«єдиноподатник» (першої та другої груп) не проводить господарську діяльність.

Зазначимо, що листок непрацездатності — це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв'язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи у разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів (відповідно до п. 1 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом МОЗ України від 03.11.2004 р. №532/274/136-ос/1406). Отже, листок непрацездатності видається не лише у випадку хвороби працівника, а й у випадку вагітності та пологів. Проте ПКУ в п. 295.5 оперує терміном «хвороба». А відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами — це, так би мовити, не хвороба... Чи означає це, що законодавці хотіли обмежити та дискримінувати в цьому питанні жінок-підприємців? Мабуть, що ні, швидше за все, це ще одна з «недоробок» законодавців.

Так, у консультації, розміщеній у «Віснику податкової служби» №45/2012, зазначається: «Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку першої або другої групи, яка не використовує працю найманих осіб, звільняється від сплати єдиного податку на період її тимчасової втрати працездатності у зв'язку з вагітністю та пологами лише за умови підтвердження такої непрацездатності листком непрацездатності». Це досить ліберальна та прийнятна для платників ЄП 1-ї та 2-ї групи позиція. Подібна позиція контролюючого органу розміщена в ЄБПЗ у підкатегорії 230.06. Платники ЄП 1-ї та 2-ї груп, що опинились у такій ситуації, також можуть скористатися правом на отримання безоплатної індивідуальної податкової консультації, що передбачено ст. 52 ПКУ.

А зараз наведемо правила, якими слід скористатись для того, щоб не сплачувати ЄП під час відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Так, нарахування авансових внесків для платників ЄП 1-ї і 2-ї груп здійснюється органами ДПСУ на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки ЄП, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності (див. п. 295.2 ПКУ). Заява щодо терміну тимчасової втрати працездатності подається в довільній формі. Окремо встановленого терміну подання заяви щодо терміну втрати працездатності нормами ПКУ не передбачено. Тому є два варіанти.

Варіант 1 — можна подати заяву щодо тимчасової втрати працездатності та листок непрацездатності в органи ДПСУ відразу після його відкриття.

Варіант 2 — податківці рекомендують задля уникнення порушення терміну сплати авансових платежів з ЄП подавати заяву щодо терміну втрати працездатності з обов'язковим додаванням копії листка непрацездатності одразу після його закінчення.

У будь-якому випадку до моменту перерахунку авансових внесків по ЄП та отримання повідомлення від органу ДПСУ про перерахунок слід буде сплачувати ЄП. Але це не повинно надто турбувати підприємця, адже п. 295.6 ПКУ встановлено, що суми єдиного податку, сплачені відповідно до п. 295.5 ПКУ, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.