Податкові наслідки прощення ФОПом дебіторської заборгованості покупця-юрособи

Фізособи - приватні підприємці не зобов'язані вести бухгалтерський облік, хіба що за власним бажанням для цілей внутрішнього контролю. Під державне регулювання такий облік не підпадає.

Норми Закону №996, П(С)БО на облік приватного підприємця не поширюються. Аналогічне стосується фінансової звітності, яка базується на даних бухгалтерського обліку. На відміну від бухгалтерського обліку підприємець зобов'язаний вести облік власної діяльності у Книзі обліку (про що далі).

Отже, за власним бажанням ФОП може вести бухгалтерський облік. Але законом це не вимагається. Тому підприємець вирішує для себе самостійно, як вести такий облік. За основу він може взяти норми зазначеного Закону №996 та стандартів бухобліку (національних або міжнародних), але може придумати і свої правила.

Оскільки базою для оподаткування у фізосіб-«єдинників» є отриманий дохід (понесені витрати таку базу не зменшують), порядок ведення бухобліку не вплине на суму сплаченого єдиного податку. Тобто, дійсно, бухгалтерський облік фізособи-«єдинники» можуть вести виключно з метою власного контролю за підприємницькою діяльністю.

Таким чином, «списання» дебіторської заборгованості у ФОП означає тільки те, що він не отримає коштів за передані товари, надані роботи/послуги. А раз не буде коштів, то не буде і єдиного податку. Зауважимо, що говорити про списання заборгованості у ФОП є недоречним. Оскільки ФОП не веде бухоблік, то він не «списує» заборгованість, а прощає її.

Звертаємо увагу, що податківці висловили досить фіскальну позицію щодо прощення ФОПом дебіторської заборгованості. Зокрема, ДФС вважає, що операції з прощення боргу не відповідають вимогам пп. 291.6 ПКУ та не відносяться до переліку доходів, які не включаються до доходу фізичної особи підприємця — платника єдиного податку відповідно до пп. 292.11 ПКУ (ІПК від 25.07.2019 р. №3485/6/99-99-13-02-03-15/ІПК). З цього вони роблять висновок, що платник ЄП, який простив заборгованість за раніше поставлені товари, роботи, послуги, повинен перейти на загальну систему, тому що ця операція не міститься в переліку доходів, дозволених на ЄП.

На нашу думку, така логіка є хибною, оскільки прощення заборгованості взагалі не спричиняє виникнення доходів – це виключно витрати ФОПа, який поставив товари/послуги і не отримав за них оплату. Отже, не можна навіть співставляти витрати внаслідок прощення заборгованості і доходи ФОПа, а потім на цій підставі робити висновок, що ФОП отримав які-то «неправильні» доходи і тому повинен перейти на загальну систему. За такого підходу ФОПа може «підвести» будь-який контрагент, який не сплатить йому борг протягом строку позовної давності. А якщо такі випадки траплятимуться щороку, то ФОП взагалі не зможе працювати на спрощеній системі?

Втім, самі ж податківці у вищезазначеній ІПК від 25.07.2019 р. №3485/6/99-99-13-02-03-15/ІПК говорять, що кожен випадок слід розглядати з урахуванням відповідних документів, що стосуються цього випадку. До того ж ця позиція не є сталою, вона знайдена тільки в цій ІПК. Аналогічних консультацій у системі "ЗІР" також не знайдено. Тому пропонуємо звернутися до ДПС із запитом на індивідуальну податкову консультацію, у якій викласти ситуацію максимально точно, щоб отримати поточну позицію податківців щодо прощення боргу покупців ФОП.

На нашу думку, повторюємо, підстав для переходу на загальну систему немає, оскільки немає порушення правил перебування на спрощеній системі – доходів не отримано, розрахунки не проведено. Припинення зобов’язання внаслідок прощення кредитора (ст. 605 ЦКУ) – це не розрахунки. Види та порядок розрахунків в Україні регламентовано главою 74 ЦКУ, і такий вид «розрахунків», як прощення боргу, там не передбачений.

Покупець – юридична особа оподатковує у себе цю операцію як списання кредиторської заборгованості за правилами, яких вимагає його система оподаткування.