Премія товарами від працедавця - платника єдиного податку загрожує йому анулюванням свідоцтва

Згідно з п. 291.6 ПКУ  платники ЄП повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) тільки у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). При цьому оскільки у ПКУ не зазначено інше, платники ЄП повинні дотримуватися цього правила як щодо товарів, відвантажених ними, так і їм.

А з цього випливають аж дві заборони на виплату зарплати у негрошовій формі.

По-перше, працівники виконують для працедавця роботу.

А він їм, згідно із наведеною вище ст. 1 Закону про оплату праці, за це має сплатити зарплату. Тож, згідно із п. 291.6 ПКУ, працедавець — платник ЄП не може розраховуватися зі своїми працівниками за нарахованою їм зарплатою інакше, ніж у грошовій формі.

По-друге, згідно з пп. 14.1.202 ПКУ, продаж (реалізація) товарів — будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Тож виходить, виплата премії товаром за своєю суттю є продажем такого товару.

У випадку розрахунку за товар працею покупця ми матимемо справу з бартерною операцією. Відповідно до пп. 14.1.10 ПКУ, бартерна (товарообмінна) операція — господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в межах одного договору.

А отже, можна дійти невтішного висновку: надавши працівникам премію товарами, ви порушите вимоги п. 291.6 ПКУ. А порушення такої заборони загрожує «єдиннику» анулюванням свідоцтва платника ЄП (ч. 7 п. 299.15 та п. 299.16 ПКУ). Відповідно до ч. 4 п. 298.2.3 ПКУ, платник ЄП зобов'язаний перейти на сплату інших податків і зборів у разі застосування розрахунків у негрошовій формі (тобто не у готівковій та/або безготівковій). Такий перехід має відбутися з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому застосовано такий спосіб розрахунків. А дохід, отриманий від такої бартерної операції, потрібно буде оподаткувати за ставкою 15% (ч. 3 п. 293.4 ПКУ).

Тож не радимо видавати премії працівникам у товарній формі — ліпше зробити це грошима. Якщо ви все ж таки провели таке преміювання, не забувайте, що з такої премії як з доходу у вигляді зарплати слід утримати ПДФО (15% або 17%) (п. 167.1 ПКУ). У формі №1ДФ таку зарплату відображають з ознакою доходу «101». Згідно з пп. 168.1.4 ПКУ, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

При цьому, на думку автора, у разі сплати ПДФО з негрошової премії слід застосовувати натуральний коефіцієнт, визначений згідно з п. 164.5 ПКУ (1,176471 — якщо ставка ПДФО 15%, та 1,204819 — при ставці 17%). Деякі фахівці вважають, що натуральний коефіцієнт до зарплатних виплат застосовувати не треба, оскільки п. 164.6 ПКУ цього не передбачає (див. «ДК» №38/2012).

При цьому варто пам'ятати, що із суми зарплати, виплаченої у негрошовій формі, потрібно буде ще нарахувати та утримати ЄСВ (ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). Базою для нарахування ЄСВ для працівників є сума нарахованої їм зарплати (ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ). А от застосовувати «натуральний» коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПКУ, для визначення бази утримання та нарахування ЄСВ вже точно не потрібно: адже це не передбачено Законом про ЄСВ. Це підтверджує і лист ПФУ від 16.09.2011 р. №19693/03-30.

Щоб не втратити статус платника ЄП, замість премії працедавець може зробити працівникам подарунки товарами. Але щоб такі подарунки не потрапили до фонду оплати праці, таку передачу товарів слід оформити договором дарування, укладеним у письмовій формі (ч. 1 ст. 208 та ч. 1 ст. 719 ЦКУ). Тільки тоді передачу товарів працівникам не прирівняють до оплати праці, адже такі відносини вже будуть не трудовими, а цивільно-правовими.

Дехто може зауважити, що згідно з пп. 14.1.202 ПКУ до продажу (реалізації) товарів належать також і операції з безоплатного надання товарів. Відповідно виникає запитання: чи діє тут обмеження п. 291.6 ПКУ, що вимагає проводити розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) тільки у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій)? Але ж у разі безкоштовної передачі товарів взагалі жодної оплати не буде, тож і порушення п. 291.6 ПКУ тут немає!

При даруванні не забувайте про ПДФО. Щоправда, тут є одна поблажка. Так, до загального місячного (річного) доходу фізособи не включаються подарунки, якщо їх вартість не перевищує 50% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2013 р. це 573,50 грн), за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (пп. 165.1.39 ПКУ). Ця норма ПКУ застосовується і до подарунків працівникам. Про це, зокрема, зазначено у листі ДПАУ від 03.02.2011 р. №2346/6/17-0715.

Тож з подарунка на суму до 573,50 грн (на 2013 рік) утримувати ПДФО не потрібно. Та якщо вартість подарунка перевищує цю межу, з різниці слід утримати ПДФО як з додаткового блага (абз. «е» пп. 164.2.17 ПКУ).

Нараховують ПДФО на звичайну ціну таких переданих товарів (докладніше про звичайні ціни читайте у «ДК» №5/2013). У разі сплати ПДФО з негрошового подарунка, на думку автора, слід застосовувати натуральний коефіцієнт, про який йшлося вище. Сума податку у такому випадку сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (пп. 168.1.4 ПКУ). Утримувати (нараховувати) ЄСВ з такого подарунка не потрібно (ст. 7 Закону про ЄСВ).

У формі №1ДФ частину подарунка, яка не потрапляє під оподаткування ПДФО, показують з ознакою доходу «160», а оподатковувану частину — з ознакою «126».