Чи вважаються доходом кошти, які надійшли «єдиннику» для придбання гуманітарної допомоги?

Запитання:

Замовник планує укласти договір про надання послуг з ФОП платником єдиного податку на ІІІ групі (5% без ПДВ).

Договором передбачаються такі умови:

«1.1. У порядку та на умовах, визначених цим Договором, регулюються відносини, в межах яких замовник доручає виконавцеві, а виконавець бере на себе зобов’язання з надання послуг із виявлення осіб, які потребують гуманітарної допомоги, закупівлі, та передачі гуманітарної допомоги за проектом в порядку, обсязі та на умовах, визначених цим Договором;

1.2. Грошові кошти, які перераховуються на рахунок виконавця для придбання товарної продукції, а також безпосередньо товарна продукція, що входить до складу гуманітарної допомоги відповідно до проекту, використовується виконавцем виключно для виконання своїх обов’язків, передбачених цим договором;

3.3. На рахунок виконавця перераховуються кошти, за які здійснюється закупівля гуманітарної допомоги».

Тобто, на рахунок виконавця надійдуть не тільки кошти за надані послуги, а й кошти для закупівлі гуманітарної допомоги, яку виконавець повинен буде передати отримувачам цієї допомоги. Чи вважаються кошти, які надійшли для придбання гуманітарної допомоги, доходом платника єдиного податку та чи підлягають ці кошти оподаткуванню єдиним податком?

Відповідь:

Насамперед визначимося зі статусом гуманітарної допомоги.

У абз. 3 ст. 1 Закону №1192, гуманітарна допомога визначена як цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв'язку з:

• соціальною незахищеністю;
• матеріальною незабезпеченістю;
• важким фінансовим становищем;
• виникненням надзвичайного стану, зокрема, внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров'я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізосіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об'єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог ст. 3 Закону №5073.

При цьому донорами (іноземними, вітчизняними) є юридичні та фізичні особи в Україні або за її межами, які добровільно надають гуманітарну допомогу отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за її межами.

Своєю чергою, отримувачі гуманітарної допомоги в абз. 5 ст. 1 Закону №1192 визначені як такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабміном порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги:

а) підприємства громадських організацій осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, та уповноважені ними державні установи;

б) благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом №5073;

в) громадські організації осіб з інвалідністю, ветеранів війни та праці, Товариство Червоного Хреста України та його обласні організації, творчі спілки, а також громадські організації, створені для здійснення передбаченої їх статутними документами екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності;

г) релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому Законом «Про свободу совісті та релігійні організації»;

ґ) реабілітаційні установи для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мають відповідну ліцензію на здійснення реабілітаційних послуг, незалежно від відомчого підпорядкування, типу і форм власності.

Набувачі гуманітарної допомоги є фізичні та юридичні особи, які її потребують і яким вона безпосередньо надається. Набувачі гуманітарної допомоги з статусом юрособи визначаються відповідно до вищеперелічених пунктів.

Нормами ст. 3 Закону №1192 передбачено, що підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання.

Підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі ж права на її використання, що й набувач гуманітарної допомоги.

Зміну отримувача гуманітарної допомоги та її переадресування можливо здійснювати лише за погодженням з іноземними донорами за рішенням відповідного спеціально уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги.

Визнання товарів (робіт, послуг) гуманітарною допомогою здійснюється спеціально уповноваженими державними органами з питань гуманітарної допомоги у кожному конкретному випадку з урахуванням особливостей, наведених у ст. 6 Закону №1192.

Крім того, на виконання вимог ч. 4 ст. 11 Закону №1192 отримувачі та набувачі гуманітарної допомоги (юридичні особи) ведуть бухоблік гуманітарної допомоги та складають відповідну звітність у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.

Отримувач і набувач гуманітарної допомоги (юрособа) щомісячно в установленому порядку подають до відповідного спеціальної уповноваженого державного органу з питань гуманітарної допомоги звіти про наявність та розподіл гуманітарної допомоги до повного використання всього обсягу отриманої гуманітарної допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №5073 цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів (кінцевих отримувачів) у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах.

Благодійна діяльність - це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Благодійна організація ч. 1 ст. 3 Закону №5073 визначена як юрособа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Отже, умови договору, наведені у запитанні, суперечать принципам гуманітарної допомоги та благодійництва, встановлених Законами №1192 та №5073.

ФОП платник єдиного податку на ІІІ групі 5% без ПДВ – є суб'єктом підприємництва.

А підприємництво в ст. 42 ГКУ визначено, як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Виходячи з викладеного зазначимо, що незважаючи на те, що благодійництво не зазначено в пп. 291.5 ПКУ, як вид діяльності, здійснення якої перешкоджає перебуванню на спрощеній системі оподаткування, однак як отримувачами гуманітарної допомоги, так і благодійними організаціями можуть бути зареєстровані лише юридичні особи.

Крім того, нормами пп. 292.4 ПКУ передбачено, що лише у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Отримання доходу ФОП - "єдинника" за іншими договорами включається до доходу в загальному порядку (тобто, в повній сумі отриманих ним коштів).